Амортизацію ОЗ, які відповідають вимогам п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ та введені в експлуатацію в І кварталі 2020 року, за умови, що такі ОЗ не були у використанні, можна визначити в Декларації з податку на прибуток за півріччя 2020 року, використовуючи прискорені строки, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до Декларації за звітний період - півріччя 2020 року
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 01.07.2020 р. № 2643/6/99-00-05-05-02-06/ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо застосування п. 431 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та, керуючись ст. 52 Кодексу у редакції, чинній з 23.05.2020, повідомляє.
Як зазначено у зверненні платник податку на прибуток просить надати додаткові роз’яснення щодо висловлених у листі ДПС від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07 висновків стосовно застосування п. 431 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу, оскільки у платника виникло наступне питання:
«Чи можна відкоригувати у другому кварталі 2020 року амортизацію по основних засобах, які відповідають вимогам п. 431 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу та введені в експлуатацію у першому кварталі 2020 року, використовуючи прискорені строки, починаючи з дати введення таких основних засобів в експлуатацію, а результати такого перерахунку відобразити у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за звітний період - 1 півріччя 2020 року?».
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Згідно з п. 431 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:
Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.
Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам: введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року; не були у використанні.
При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов'язаний:
При застосуванні положень цього пункту норми пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.
Таким чином, амортизацію по основних засобах, які відповідають вимогам п. 431 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу та введені в експлуатацію в першому кварталі 2020 року за умови що такі основні засоби не були у використанні, можна визначити в Декларації за півріччя 2020 року, використовуючи прискорені строки та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до Декларації за звітний період - півріччя 2020 року.
При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.