Відображення у бухобліку страхового відшкодування: рекомендації Мінфіну

Як передбачено Бюджетним кодексом (далі – БК), повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень, установлюються кошторисом.

Згідно з БК розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно БК та законом про Держбюджет. Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спецфонду бюджету. Групи власних надходжень бюджетних установ та напрями їх використання визначаються ст. 13 БК.

Відповідно до п. 10 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116, із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, відшкодовуються збитки, завдані підприємству, установі й організації, з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до держбюджету.

Для зарахування у дохід держави залишку зазначених коштів пропонуємо використати код класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження», який відповідно до ст. 29 БК є джерелом формування загального фонду держбюджету.

У бухобліку надходження коштів, відшкодованих за договором страхування за втрачені ТМЦ, може відображатися відповідно до п. 1.29 Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Мінфіну від 29.12.15 р. № 1219 (далі – Типова кореспонденція № 1219), наприклад, так:

Згідно зі ст. 22 БК головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема, здійснює управління бюджетними коштами у межах своїх повноважень, забезпечуючи їх ефективне, результативне і цільове використання, організовує та координує роботу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі, забезпечує організацію та ведення бухобліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності у порядку, установленому законодавством.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.15 р. № 11 (далі – Методрекомендації № 11), суб’єкт держсектору самостійно на основі НП(С)БОДС та інших нормативно-правових актів із бухобліку в держсекторі визначає за погодженням із головним розпорядником бюджетних коштів облікову політику, а також зміни до неї. 

Суб’єкти держсектору нижчого рівня передають розпорядчий документ про облікову політику на погодження за відомчою підпорядкованістю суб’єктам держсектору вищого рівня.

Методрекомендаціями № 11 визначено, що суб’єкти держсектору прописують у розпорядчому документі про облікову політику кореспонденцію субрахунків для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями, що не передбачена Типовою кореспонденцією № 1219, зі збереженням єдиних методологічних засад, визначених НП(С)БОДС та іншими нормативно-правовими актами з бухобліку в держсекторі.

Лист Мінфіну від 06.09.19 р. № 35220-07/Т-1533/1632.