Щодо відображення сум розбіжностей

Розбіжності (кількісні, сумові) на рахунках обліку цінностей, витрат і доходів майбутніх періодів, зобов’язань і забезпечень, розрахунків з дебіторами тощо мають усуватися за результатами інвентаризації і прийнятого рішення про їх врегулювання. Керівник підприємства, враховуючи особливості утворення сумових розбіжностей, якщо інших заходів для запобігання (попередження) їх утворення здійснити неможливо, для більш оперативного розгляду і врегулювання таких розбіжностей встановлює зменшену періодичність проведення інвентаризації певних об’єктів обліку

Міністерство фінансів України

Управління методології бухгалтерського обліку

ЛИСТ

від 13.12.04 р. № 31-04200-30-10/22823

Відповідно до статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно з законодавством. 

Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419, встановлені випадки обов’язкового проведення інвентаризації, зокрема перед складанням річної фінансової звітності. 

Завдання інвентаризації полягає у: 

• встановленні фактичної наявності, якості, стану і вартості матеріальних цінностей, грошових коштів, незавершеного виробництва і будівництва, дебіторської заборгованості, зобов’язань і забезпечень, інших активів, витрат і доходів майбутніх періодів, у визначенні розбіжностей; 
• встановленні за письмовими поясненнями відповідальних за збереження і використання цінностей, за облік дебіторської заборгованості, зобов’язань і забезпечень осіб причин та умов виникнення розбіжностей; 
• розробці пропозицій щодо врегулювання розбіжностей і впорядкування порядку приймання, зберігання, відпуску і використання цінностей та поліпшення обліку і контролю на підприємстві; 
• перевірці обґрунтованості записів на рахунках і в регістрах обліку розрахунків з працівниками, бюджетом, державними цільовими позабюджетними фондами, покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами тощо; 
• дотриманні порядку врегулювання інвентаризаційних різниць. 

Відповідно до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69, за даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації) складаються звіряльні відомості по тих цінностях і розрахунках, щодо яких встановлені відхилення від облікових (кількісних, сумових) даних. Заборгованість з дебіторами і кредиторами інвентаризується складанням актів звіряння розрахунків. Заборгованість за розрахунками з установами банків, фінансовими, податковими і казначейськими органами, за відрахуваннями на соціальні заходи повинна бути узгоджена з відповідними органами без залишення в обліку неврегульованих сум (розбіжностей). Висновки постійно діючої інвентаризаційної комісії щодо врегулювання інвентаризаційних розбіжностей (кількісних, сумових) набирають норми розпорядчого документа і є підставою (первинним документом) для записів у бухгалтерському обліку після їх затвердження керівником підприємства. 

Враховуючи наведене, розбіжності (кількісні, сумові) на рахунках обліку цінностей, витрат і доходів майбутніх періодів, зобов’язань і забезпечень, розрахунків з дебіторами тощо мають усуватися за результатами інвентаризації і прийнятого рішення про їх врегулювання. Керівник підприємства, враховуючи особливості утворення сумових розбіжностей, якщо інших заходів для запобігання (попередження) їх утворення здійснити неможливо, для більш оперативного розгляду і врегулювання таких розбіжностей встановлює зменшену періодичність проведення інвентаризації певних об’єктів обліку. 

Методичними рекомендаціями по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 року № 356, передбачено, що регістри бухгалтерського обліку за всіма господарськими операціями на підставі первинних документів ведуться у гривнях і копійках, а при виявленні помилки в облікових регістрах передбачено складання Бухгалтерської довідки, яка буде підставою (первинним документом) для виправного запису до відповідного регістру бухгалтерського обліку і Головної книги. Наслідки недотримання положень (стандартів) бухгалтерського обліку та Інструкції по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку (щодо закриття і розподілу витрат) виправляються у порядку, передбаченому для виправлення помилок.