Відмова від спрощеної системи оподаткування: добровільна та обов’язкова

Відповідно до ПКУ платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Водночас ПКУ встановлені випадки, у яких така відмова є обов’язковою.

Так, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, згідно з пп. 298.2.3 ПКУ, зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

• у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
• у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
• у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
• у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
• у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абз. 3 п. 59.1 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Слід зазначити, що абз. 3 п. 59.1 ПКУ визначено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, з урахуванням пп. 3 п. 293.8 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному)  періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ПКУ, а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розд. XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

ck.tax.gov.ua