Оптовий продаж алкоголю/тютюну

Підприємство може здійснювати оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами суб’єктам господарювання, які мають відповідну ліцензію на певний вид діяльності.

У разі здійснення розрахунків у готівковій та безготівковій (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) формах, у тому числі із дотриманням вимог п. 6 Положення № 148, підприємство зобов’язане застосовувати РРО на загальних підставах згідно з вимогами чинного законодавства.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 03.07.2020 р. № 2672/6/99-00-07-05-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула запит Товариства щодо надання податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій та в порядку статті 52 Податкового кодексу України
(далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення Товариство здійснює оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Чи має право Товариство здійснювати оптовий продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів суб’єктам господарювання, які не мають ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), при цьому розрахунки за алкогольні напої та тютюнові вироби здійснюються суб’єктом господарювання-покупцем у готівковій формі з дотриманням обмежень, встановлених пунктом 6 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148.

Чи повинно Товариство застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні оптового продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів суб’єктам господарювання, які не мають ліцензій на право роздрібної
торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), у разі, якщо розрахунки за алкогольні напої та тютюнові вироби здійснюються суб’єктом господарювання-покупцем у готівковій формі з дотриманням обмежень,
встановлених пунктом 6 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148.

Правовідносини у цій сфері регулюються Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - закон № 481), постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення № 148).

Законом № 265 визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або
безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця
або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних
карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Разом з тим, пунктом 12 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються
(оптова торгівля тощо).

Також застосування РРО є не обов’язковим у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом
безпосереднього внесення коштів через касу банку).

Відповідно до статті 1 Закону № 481 оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через своє зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі,
іншим суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва).

Роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерціиного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у
ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 481 оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Роздрібна торгівля зокрема алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Пунктом 6 Положення № 148 визначено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1. між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень уключно;
2. з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку  отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки,
протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в пункті 6 розділу II цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою
електронного платіжного засобу.

Враховуючи викладене та наведені Товариством приклади повідомляємо таке.

Товариство може здійснювати оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами суб’єктам господарювання, які мають відповідну ліцензію на певний вид діяльності.

У разі здійснення розрахунків у готівковій та безготівковій (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) формах, у тому числі із дотриманням вимог пункту 6 Положення № 148, Товариство
зобов’язане застосовувати РРО на загальних підставах згідно з вимогами чинного законодавства.

Водночас, Товариство може не застосовувати РРО у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або
шляхом безпосереднього внесення коштів через касу банку).

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.