Оподаткування податком на прибуток окремих операцій з інвестиційною нерухомістю

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку (пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу).

З урахуванням вимог пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу для цілей оподаткування амортизація основних засобів нараховується у разі їх призначення для використання в господарській діяльності платника податку.

Особливості обліку інвестиційної нерухомості, якщо суб’єкт господарювання  застосовує міжнародні стандарти, визначає Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 40 «Iнвестиційна нерухомість» (далі — МСБО 40). Визначення інвестиційної нерухомості наводиться у п. 5  МСБО 40.

З прикладами інвестиційної нерухомості та нерухомості, яка не належить до інвестиційної, можна ознайомитися у п. 8 та 9 МСБО 40.

Суб’єкту господарювання слід обрати своєю обліковою політикою одну  модель (модель справедливої вартості або модель оцінки за собівартістю) та застосовувати цю політику до всієї інвестиційної нерухомості.

Якщо інвестиційна нерухомість у бухгалтерському обліку відображається платником за справедливою вартістю відповідно до МСБО 40 (амортизація не нараховується), то при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток різниці (до збільшення/зменшення), визначені ст. 138 Кодексу, не виникають.

Водночас у разі здійснення обліку інвестиційної нерухомості згідно з правилами міжнародних стандартів фінансової звітності за собівартістю платник має право нараховувати амортизацію такої інвестиційної нерухомості згідно з вимогами п.138.3 ст. 138 Кодексу для цілей оподаткування.

У разі переведення у бухгалтерському обліку інвестиційної нерухомості до основних засобів, що амортизуються, для цілей нарахування амортизації у податковому обліку відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 Кодексу враховується балансова вартість такого об'єкта без урахування його переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

officevp.sfs.gov.ua