Щодо відображення послуг з відбору вторинної сировини у бухгалтерського обліку та податкового кредиту

ГУ ДФС У ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЛИСТ

 від 05.05.2016 №389/6/06-30-15-01-19

(Витяг)

Згідно з підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Пунктом 52.5 статті 52 Кодексу встановлено, що контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Разом з цим відповідно до частини 2 статті 6 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (Міністерством фінансів України), який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Отже, з питання відображення послуг щодо відбору вторинної сировини у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку слід звертатися до Міністерства фінансів України.

Порядок формування платником податку на додану вартість податкового кредиту визначено статтею 198 Кодексу.

Так, відповідно до пункту 198.1 статті 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Кодексу встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

• дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
• дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

• придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.