Нові роз’яснення ДФС у ЗІР

Категорія       

 Запитання

Коротка відповідь

ПДВ

101.07

Протягом якого строку платник податку має можливість скласти розрахунок коригування до податкової накладної (далі – РК, ПН) відповідно до ст. 192 Податкового кодексу (далі – ПК)?

Нормами ПК визначено дату, на яку платник податку зобов’язаний скласти РК до ПН, і строк, протягом якого він зобов’язаний зареєструвати в ЄРПН РК до ПН. При цьому нормами ПК не установлено строку складання РК до ПН

101.15

Чи може платник податку скласти РК до ПН, в якій не зазначено окрему товарну позицію, у зв’язку із чим загальна сума обсягів постачання за відповідною операцією, наведена в такій ПН, не відповідає первинним документам, оформленим на таку операцію?

Якщо платник податку на дату виникнення податкових зобов’язань за операцією з постачання товарів/послуг склав ПН, в якій не зазначено окрему товарну позицію, і, як наслідок, загальна сума обсягів постачання за такою операцією, наведена в такій ПН, не відповідає первинним документам, оформленим за такою операцією, то платник складає РК, в табличній частині якого зі знаком «–» відображає показники за всіма зазначеними в ПН товарами/послугами та в гр. 2.1 наводить код причини коригування «103».

У полі «Дата складання» вказується поточна дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку.

При цьому платник виписує нову ПН, в якій наводить загальний обсяг операцій, визначених первинними документами. Такій ПН присвоюється новий порядковий номер, а в полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця.

Якщо така ПН буде зареєстрована в ЄРПН із порушенням строку реєстрації, передбаченого п. 201.10 ПК, до платника податку застосовуються штрафні санкції згідно з п. 120¹.1 ПК

101.15

Чи необхідно складати РК до зведеної ПН, якщо товари (кошти) повернено в тому самому звітному періоді до моменту складання продавцем зведеної ПН?

Зведена ПН складається не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено постачання. Тому, якщо до моменту оформлення продавцем зведеної ПН його податкові зобов’язання змінилися через повернення покупцеві коштів за непоставлені товари (послуги) або через повернення покупцем товарів, продавець відображає ПДВ у зведеній ПН загальною сумою. Ця сума відповідає фактичній сумі поставлених покупцеві товарів (послуг). РК до такої ПН не складається

101.16

Як складається ПН у разі здійснення операцій із постачання товарів/послуг під час виконання договорів про спільну діяльність?

У такій ПН у графі «Постачальник (продавець)» зазначається найменування платника ПДВ, створеного за договором про спільну діяльність, а в графах «Індивідуальний податковий номер» та «Податковий номер» – присвоєний 9-значний номер.

Решта реквізитів ПН заповнюються у загальному порядку

101.16

Чи наводяться у ПН, в якій рядок «Індивідуальний податковий номер» отримувача (покупця) є 10-значним, нулі та чи є помилкою відсутність/наявність нулів перед таким 10-значним номером?

Алгоритм здійснення контролю за реєстрацією в ЄРПН ПН або РК унеможливлює реєстрацію ПН, у яких ІПН платника ПДВ не внесено до реєстру платників ПДВ, а наявність чи відсутність у ПН перед 10-значним ІПН нулів не впливає на її реєстрацію в ЄРПН

101.27

Чи застосовується відповідальність за порушення граничного строку реєстрації ПН/РК в ЄРПН у разі накладення за рішенням суду арешту на суму податку, на яку платник має право зареєструвати в ЄРПН ПН/РК?

Відповідальність за порушення строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН передбачена ст. 120¹ ПК.

При цьому винятків щодо застосування відповідальності за порушення строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН у зв’язку з накладенням за рішенням суду арешту на реєстраційну суму ПК не передбачено

Податок на нерухомість

106.07

За якою формою подається уточнююча декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), якщо звітна декларація була подана за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 10.04.15 р. № 408 (далі – Наказ № 408), в редакції, що діяла до внесення змін наказом Мінфіну від 15.11.18 р. № 897 (далі – Наказ № 897)?

Наказом № 897 (набув чинності з 18.01.19 р.) затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухомість.

Водночас, зважаючи на норми п. 46.6 ПК, до 01.01.20 р. платники податку не обмежені в поданні декларації з податку на нерухомість за старою формою, затвердженою Наказом № 408

106.02

Яким чином оподатковується будівля (споруда) сільгосптоваровиробника, частина якої здається її власником в оренду, лізинг, позичку?

Не є об’єктом обкладення податком на нерухомість будівлі, споруди сільгосптоваровиробників, що віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор) та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Тобто, якщо частина будівлі (споруди) сільгосптоваровиробника, якій присвоєно код 1271 Класифікатора, здається її власником в оренду, лізинг, позичку, то така будівля (споруда) обкладається податком на нерухомість на загальних підставах

106.07

На підставі яких документів визначається належність будівлі до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»?

Оскільки головне призначення конкретного об’єкта нерухомості визначається на підставі документів, що підтверджують право власності, із використанням Методики ідентифікації за головною класифікаційною ознакою будівель багатофункціонального призначення, платникам податку на нерухомість за отриманням необхідного висновку щодо ідентифікації об’єкта нерухомості доцільно звертатися до органу, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду

Єдиний податок (далі – ЄП) для платників четвертої групи

108.02.01

Чи може юрособа – платник ЄП третьої групи протягом поточного року обрати четверту групу єдинників?

Юридична особа – платник ЄП третьої групи не може протягом поточного року обрати четверту групу єдинників, оскільки до переходу в четверту групу повинен виконати умови, передбачені пп. 298.2.1 ПК

108.02.06

Чи можуть платники ЄП четвертої групи протягом звітного року обрати іншу групу єдинників або відмовитися від спрощеної системи?

Єдинники четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки ЄП, визначеної для платників ЄП іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, установлених ПК, із 1-го числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву. Щоправда, це можна зробити за умови сплати ЄП за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 % річної суми ЄП за кожний квартал, протягом якого платник ЄП перебував у четвертій групі

108.02.05

Чи треба подавати уточнюючі податкові декларації платникам ЄП четвертої групи – юрособам  у зв’язку зі зміною протягом року НГО земельних ділянок (сільгоспугідь або земельних ділянок водного фонду)?

Платник ЄП, подаючи декларації, має використовувати відомості про НГО сільгоспугідь на дату складання декларації та відомості про НГО, що наберуть чинності в календарному звітному році. У разі виконання оцінки, яка набере чинності у поточному календарному році, платник податку отримує витяг з технічної документації НГО земельної ділянки з метою уточнення податкових зобов’язань.

Таким чином, у разі зміни бази оподаткування у звітному періоді єдинник четвертої групи може внести зміни до декларації щодо річної суми податку в строки і порядку, що передбачені ст. 50, пп. 295.9.5 ПК

108.02.05

Яку податкову декларацію платника ЄП четвертої групи потрібно подати юрособі-сільгосптоваровиробнику, якщо земельні ділянки, що перебувають у його власності та/або користуванні, у т. ч. на умовах оренди, розташовані в межах території одного органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням платника податку?

Якщо у юрособи-сільгосптоваровиробника перебуває у власності та/або користуванні, у т. ч. на умовах оренди, земельна ділянка (ділянки), яка розташована в межах території одного органу місцевого самоврядування та місцезнаходження якої збігається  з місцезнаходженням платника, то такий сільгосптоваровиробник подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку) і загальну,  і звітну декларації платника ЄП четвертої групи.

Загальна декларація є підставою для реєстрації юрособи єдинником четвертої групи

108.02.05

Чи може юрособа – платник ЄП четвертої групи подати розрахунок частки сільгосптоваровиробництва (далі – розрахунок) з уточненими показниками?

Подання уточнюючого розрахунку окремо від податкової декларації платника ЄП четвертої групи не передбачено.

Отже, юрособа – платник ЄП четвертої групи у разі виявлення помилки в раніше поданому розрахунку може заповнити та подати уточнюючий розрахунок (у т. ч. в електронній формі) тільки у складі уточнюючої декларації платника ЄП четвертої групи