Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Спадщина й ПДФО

04.08.2017

Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що з доходу,  отриманого платником податку  внаслідок прийняття ним  спадщини, відповідно до  ст. 174 розділу IV Податкового кодексу України сплачується податок на  доходи фізичних осіб.

Зазначеною статтею визначено, що об'єкти спадщини поділяються з метою оподаткування на:

- об'єкти нерухомості,  об'єкти рухомого майна,  об'єкти комерційної власності,  суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також суми, що зберігаються на спеціальних пенсійних рахунках,  готівку або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця,

При цьому Кодексом встановлено, що скористатися пільговою ставкою оподаткування спадщини (0%)  можуть громадяни, які :

-  успадковують об’єкти спадщини від  членів сім’ї  першого та другого ступенів споріднення;

Увага! Стосовно другого ступеня споріднення дана норма  застосовується до доходів, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року платником податків у вигляді спадщини/дарунка.

- є інвалідами I групи або мають статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування - щодо  об'єкта нерухомості, об'єкта рухомого майна, суми страхового відшкодування за страховими договорами, а також суми, що зберігаються на спеціальних пенсійних рахунках,  або є дітьми-інвалідами - щодо  об'єкта нерухомості та об'єкта рухомого майна;

- успадковують грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, а також у державні цінні папери СРСР, та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;

Для інших категорій платників Кодекс визначає ставку:

- 5% відповідно до п. 167.2 статті 167 – для спадкоємців-резидентів, що отримують спадщину від спадкодавців-резидентів

- 18 % відповідно до п. 167.1 статті 167 - для спадкоємців, що успадковують об’єкти оподаткування від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Особами, відповідальними за сплату податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

При цьому спадкоємці - резиденти зобов’язані за результатами звітного року подати річну податкову декларацію  із зазначенням вартості успадкованого майна.

Водночас, зазначена норма не стосується спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Джерело: http://kh.sfs.gov.ua/media-ark/news-a...

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
13.05.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Держстат планує припинити ЄДРПОУ: розпочато обговорення Внесено зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації ДПС відповідає на актуальні запитання платників податків: лист від 02.05.2025 Працівникам планують надати прав...
27.02.2025
Зберігання та використання пального на підприємстві у 2025 році: облік, податки та документальне оформлення
Марафон-2025: головні бухгалтерські акценти року У суб'єктів господарювання, які використовують у своїй діяльності транспортні засоби, інші машини та механізми, що споживають пальне, постійно виникають запитання, пов'язані з обліком і документальним оформленням операцій з таким пальним, а також зі з...
14.02.2025
Зміни в законодавстві з 10 по 14 лютого 2025 року
Кабмін затвердив зміни до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів Унесено зміни до постанови КМУ від 14.04.1997 № 346 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ ...
Нове
13.05.2025
Строкові трудові договори та коли вони запроваджуються
Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, установлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Ці норми ст. 23 КЗпП роз’яснили посадовці управління інспекційної діяльності у Запорізькій...
13.05.2025
Як бізнесу захистити себе в господарському суді
У разі неможливості вирішити питання у досудовому порядку сторони можуть звернутися до господарського суду. Звернення до господарського суду – це важливий інструмент захисту порушених прав та інтересів суб’єктів господарювання. Проте перш ніж подати позов, сторони повинні оцінити можливі...
13.05.2025
Що робити в разі звільнення сумісника з основного місця роботи
Працівника доцільно звільнити з посади за сумісництвом, а потім прийняти на основне місце роботи за новим трудовим договором, ураховуючи вимоги ст. 24 КЗпП. Відповідно до вимог ст. 1021 КЗпП сумісництвом вважається виконання працівником, окрім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового д...
Кращі матеріали