Податкові запити: відповідати чи ні?

Отримання запиту від органів ДФС із вимогою надати будь-яку інформацію та документи (далі – запит) – явище досить поширене. Однак не всі платники податків знають, як реагувати на такі листи та які можуть бути наслідки, якщо не дати на них відповідь. Про це й ітиметься в консультації.

Коли запит правомірний

Діюче законодавство наділило органи ДФС серед іншого правом:

отримувати від платників податків копії документів про фінансово-господарську діяльність та іншу інформацію, пов'язану з нарахуванням і сплатою податків (пп. 20.1.2 ПК), для виконання своїх функцій;

у випадку виявлення порушення вимог податкового законодавства направляти платникам податків письмові запити про подання належним чином засвідчених копій документів (пп. 20.1.14 ПК). Підстави для направлення запиту та процедуру його направлення регламентовано ст. 73 ПК і Порядком № 1245.

У свою чергу, платники податків зобов'язані надавати інформацію, визначену в такому запиті,
і документально її підтверджувати протягом місяця (якщо інший строк не встановлено ПК)
із дня, що настає за днем надходження запиту (ч. 5 п. 73.3 ПК). Інший строк для відповіді на запит – 10 робочих днів (далі – р. д.) із дня його отримання (п. 78.1 ПК).

Дотримання строку подання відповіді на запит дуже важливо, оскільки деякі підстави для направлення запиту одночасно є підставами для позапланової перевірки, якщо платник податків не надасть письмову відповідь протягом 10 р. д. із дня отримання запиту. Отже, запит може бути направлений при наявності хоча б однієї з нижченаведених підстав (див. таблицю).

Підстави для направлення запитів органами ДФС

Що повинен містити запит

Згідно з вимогами, наведеними в абзацах першому та другому п. 73.3 ПК і п. 10 Порядку № 1245, запит повинен, зокрема, містити:

1. Підставу для його направлення, тобто посилання на конкретний абзац п. 73.3 ПК та уточнення фактів й обставин, які необхідно з'ясувати. Безумовним мінусом є те, що ПК не зобов'язує орган ДФС підтверджувати зазначену в запиті підставу або подавати платнику копії документів, що послужили підставою для його направлення (наприклад, копію скарги про допущені в реквізитах податкової накладної помилки). Тому на практиці іноді відбувається свідома плутанина і запит отримує зовсім не той платник податків.

2. Вичерпний перелік запитуваної інформації, установлений законом. Виходячи з пп. 20.1.2 ПК органи ДФС можуть запитувати інформацію про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, витрати платників податків, іншу інформацію, пов'язану з розрахунком і сплатою податків, дотриманням вимог законодавства, контрольованого органами ДФС.

3. Опис запитуваної інформації. Цілком зрозуміло, що «інформація про фінансово-господарську діяльність» – поняття широке. Тому якщо запит містить таку фразу, то платник податків може відповісти на нього письмовим проханням конкретизувати перелік питань, які цікавлять орган ДФС. Орієнтовний перелік таких питань наведено в додатках 1 і 2 до Рекомендацій № 511.

4. Перелік документів, що підтверджують запитувану інформацію (у разі необхідності).

Запит складається у вигляді листа в довільній формі на бланку органу ДФС і підписується керівником (його заступником) цього органу з обов'язковим проставлянням печатки.

Підготовлений запит направляється поштою листом із повідомленням про вручення на податкову адресу платника або видається під підпис платнику податків або його посадовій особі. Запит може бути також направлений із використанням засобів телекомунікаційному зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу ДФС.

Як реагувати на запит

Як уже було зазначено вище, один з обов'язків платника податків – подавати інформацію, визначену в запиті, і документально її підтверджувати протягом установленого пп. 16.1.7 ПК строку. Іншими словами, платник зобов'язаний відповісти на запит: надати запитувану інформацію та копії запитуваних документів. Але, якщо запит складено з порушенням норм ч. 1 і 2 п. 73.3 ПК, платник податків звільняється від обов'язку відповідати на нього (ч. 5 п. 73.3 ПК).

Таким чином, отримавши запит, у першу чергу переконайтеся, що він складений відповідно до вимог законодавства.

На запит можна не відповідати, якщо в ньому:

• не зазначено підставу його направлення;
• немає вичерпного переліку запитуваної інформації;
• немає підпису керівника (його заступника) органу ДФС або печатки.

Такі самі висновки зроблено ДФС у Листі від 30.06.16 р. № 635/3/99-99-11-04-04-11.

Якщо підстави для направлення запиту одночасно є підставами для позапланової перевірки, тоді ненадання відповіді протягом 10 р. д. може стати приводом для підготовки наказу про проведення такої перевірки. Тому, щоб цього уникнути, рекомендуємо на такий запит відповісти, що отриманий запит складено з порушеннями, тому надати інформацію немає можливості (див. нижче зразок).

На жаль, навіть неправильно складені запити нерідко служать підставою для початку податкової перевірки (якщо немає відповіді на запит). Із цим явищем платники податків борються за допомогою судових позовів про визнання протиправним наказу органу ДФС про проведення перевірки та його скасування.

Як свідчить судова практика, якщо в запиті не зазначена конкретна підстава для його направлення або хоча б один факт виявлення порушення платником податкового законодавства, немає посилань на акти перевірок, податкові повідомлення-рішення, судові рішення, кримінальні провадження і т. п., у більшості випадків суди визнають накази про проведення позапланових перевірок неправомірними,
чим фактично підтверджують звільнення платників від обов'язку надавати відповідь і документи на неправильно складені запити (постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.16 р. № 820/2562/16, реєстр. номер в ЄДРСР 59620504).

Як оформити відповідь на запит

Отримавши запит і переконавшись у його правомірності, платник податків повинен, виходячи з підстав, надати на нього відповідь протягом місяця або 10 р. д. після отримання запиту.

За загальним правилом (ст. 253 і 254 ЦК) строк відповіді закінчується або на відповідне число наступного місяця (якщо строк обчислюється місяцями), або на 10-й робочий день.

Письмова відповідь на запит повинен містити (п. 15 Порядку № 1245):

• номер і дату запиту;
• інформацію, запитувану органом ДФС.

При підготовці відповіді на запит рекомендуємо серйозно поставитися до повноти надаваної інформації й постаратися дати чіткі відповіді на всі запитання, тому що існує практика визнання податковими органами неповної відповіді як взагалі ненаданої з усіма наслідками, що випливають.

Нагадаємо, ненадання відповіді на запит, направлений згідно з пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.9 ПК, є підставою для проведення позапланової перевірки. І хоча в названих підпунктах не йдеться про недоліки змісту відповіді, проте неповна відповідь або взагалі формальна відписка цілком можуть розглядатися як ненадана відповідь.

При підготовці листа необхідно керуватися загальними правилами складання ділової документації. Лист складається на фірмовому бланку (при його наявності) і підписується першою особою платника податків. Листи на фірмових бланках звичайно не засвідчуються печаткою, однак рекомендуємо все-таки зробити це.

Відповідь на запит можна:

1) або направити до органу ДФС рекомендованим листом із повідомленням про вручення
та описом вкладення;

2) або передати до канцелярії органу ДФС особисто або через уповноважену особу. У другому випадку уповноважена особа повинна мати довіреність на здійснення таких дій і другий примірник відповіді, на якому в канцелярії йому проставлять вхідний номер.

Чим загрожує відмова відповідати на запит

Ми вже зазначали, що при отриманні неправильно складеної відповіді платник податків може відмовитися надавати на нього відповідь. Але бувають ситуації, коли підприємство свідомо не дає відповіді на правильно оформлений запит або затримує строк її надання.

Тоді єдиним негативним результатом таких дій згідно з ПК буде позапланова перевірка. Правда, тільки у випадку, якщо запит був направлений у зв'язку з виявленням за результатами перевірок інших платників податків фактів, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства; виявленням недостовірних даних у поданих деклараціях; наявністю скарги на порушення при оформленні податкових накладних.

Уся запитувана органом ДФС інформація повинна стосуватися виключно обчислення і сплати податків, дотримання вимог законодавства, здійснення контролю над яким покладено на податкові органи.

Якщо запитувана інформація не стосується зазначених питань, можна без будь-яких негативних наслідків відмовитися її надавати, оскільки це не входить до компетенції органів ДФС.

Якщо запит складено з порушенням норм ПК, платник податків звільняється від обов'язку відповідати на нього.

Ненадання у встановлений строк відповіді на обґрунтований запит може спричинити проведення позапланової перевірки.

Наталія РОМАНОВА, юрист

Читайте також Податкова перевірка: що робити?