Платникам податків: відповіді ДФС

Категорія

Запитання

Коротка відповідь ДФС

ПДВ

101.13

Чи має право платник ПДВ віднести до податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної (далі – ПН), в гр. 7 якої міститься більше двох знаків після коми?

Нормами п. 4 та 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307, передбачено, що усі графи ПН, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях із копійками (крім показника гр. 7, якщо для нього інше передбачено чинним законодавством). При цьому для кількісного показника ПН необхідною кількістю знаків після коми вважається така кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника гр. 10 ПН.

Отже, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) ПН, в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги, що містить після коми більше двох знаків, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, установленим Податковим кодексом (далі – ПК)

101.15

Який порядок заповнення розрахунку коригування (далі – РК) до зайво складеної ПН?

Платник податку має право скласти РК до ПН, визначеної ним як зайво складена, зазначивши в ньому зі знаком «–» показники розділу Б табличної частини такої ПН.

Такий РК складається тільки до зареєстрованої в ЄРПН ПН на дату виявлення факту оформлення зайвої ПН. При цьому в гр. 2 РК тимчасово (до внесення змін до порядку заповнення та форми ПН) доцільно вказувати причину коригування «Повернення товару або авансових платежів».

Оскільки РК до ПН, визнаної платником податків як зайво складена, передбачає зменшення її числових показників, такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем

101.15

Чи можна в одному РК наводити різні причини коригування?

Одним РК можна внести зміни до кількох рядків ПН за умови застосування однієї причини коригування. У такому випадку в РК має бути відповідна кількість пар рядків. Для кількох різних причин коригування складається відповідна кількість РК

101.27

Чи застосовуються штрафні санкції за нереєстрацію в ЄРПН ПН/РК, реєстрацію яких було зупинено і після спливу 365 днів не вжито заходів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про їх реєстрацію?

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п. 201.16 ПК штрафні санкції, передбачені п. 1201.2 ПК, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК.

Якщо реєстрацію ПН/РК в ЄРПН було зупинено і протягом 365 к. д. платник податків не вжив заходів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про їх реєстрацію, а після спливу 365 днів контролюючий орган за результатами проведеної перевірки виявив факт здійснення операції без реєстрації ПН/РК в ЄРПН, до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, передбачені пп. 120.1.2 ПК

101.17

Чи подаються пояснення та копії документів у разі зупинення реєстрації в ЄРПН зайво (помилково) складених ПН/РК?

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, містить, зокрема, первинні документи із постачання товарів/послуг, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

У разі зайвого (помилкового) складання ПН/РК первинні документи із постачання товарів/послуг відсутні, тому з метою прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН платник податків може подати лише письмові пояснення щодо зайво (помилково) складених ПН/РК.

Водночас Порядком, затвердженим постановою КМУ від 21.02.18 р. № 117 (далі – Порядок № 117), визначено право, а не обов’язок платника податків подавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Отже, враховуючи норми п. 44.1 ПК і Порядку № 117, платник може не подавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН зайво (помилково) складених ПН/РК

ПДФО

103.07

До якого бюджету сплачуються (перераховуються) податковим агентом (у т. ч. юрособою, її відокремленим підрозділом) суми ПДФО, що нараховується з доходів за здавання фізособою в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок?

Відповідно до пп. 168.4.9 ПК суми ПДФО, нараховані податковим агентом з доходів за здавання фізособами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням цих об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису)

103.09

Як визначається об’єкт обкладення ПДФО за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільгосппризначення, земельної частки (паю)?

Об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з питань оренди землі.

Нормою ст. 21 Закону від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі» визначено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Водночас згідно зі ст. 1 Указу Президента від 02.02.02 р. № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» плата за оренду земельних ділянок сільгосппризначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

Таким чином, об’єкт обкладення ПДФО за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільгосппризначення, земельної частки (паю) визначається виходячи з розміру орендної плати, вказаної в договорі оренди, але не менше 3 % розрахованої відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю)

103.25

Як відобразити в податковому розрахунку за формою № 1ДФ суми аліментів, утриманих підприємством із фактичного заробітку (доходу) працівника на підставі постанови виконавця, які перераховані на рахунок виконавчої служби для подальшої їх виплати стягувачу?

Відповідно до Довідника ознак доходів (додаток до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.15 р. № 4) аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін, відображаються у формі № 1ДФ з ознакою доходу «140».

Отже, суми аліментів, утримані підприємством із фактичного заробітку (доходу) працівника на підставі постанови виконавця, які перераховані на рахунок виконавчої служби для подальшої їх виплати стягувачу, відображаються у формі № 1ДФ з ознакою доходу «140» із зазначенням реєстраційного номера облікової картки стягувача

Єдиний податок для платників четвертої групи

108.02.05

Чи необхідно подавати уточнюючі податкові декларації платникам єдиного податку (далі – ЄП) четвертої групи – юрособам у зв’язку з об’єднанням протягом року сільських рад в об’єднану територіальну громаду (далі – ОТГ) та до якого бюджету сплачується ЄП?
 

Згідно зі ст. 8 Закону від 05.02.15 р. № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад» бюджети територіальних громад, що об’єдналися, виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду.

Таким чином, об’єднання у поточному році сільських рад в ОТГ не є підставою для уточнення сум податкових зобов’язань з ЄП, тому єдинники четвертої групи не подають у такому випадку уточнюючі податкові декларації.

При цьому в разі об’єднання в поточному році сільрад в ОТГ юрособи – єдинники четвертої групи сплачують на відкриті Державною казначейською службою рахунки для сільрад, з нового бюджетного року – на відкриті рахунки для зарахування надходжень з ЄП до бюджету ОТГ

Рентна плата за користування надрами для видобутку корисних копалин

130.01

Чи є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин суб’єкти господарювання (далі – СГ), що здійснюють видобування підземних вод (із свердловини, криниці тощо), у т. ч. у разі використання води для власних господарських потреб або передачі її для потреб населення?

СГ, що здійснюють видобування підземних вод (із свердловини, криниці тощо), є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у т. ч. у разі використання води для власних господарських потреб або передачі її для потреб населення. Виняток становлять СГ, що на підставі дозволів на спецводокористування, без отримання дозволів на користування надрами (законодавчо не передбачено), видобувають прісні підземні води загальною глибиною розробки до 20 м, використання яких не передбачає отримання економічної вигоди