Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Оподаткування ПДВ транспортно-експедиторських послуг, наданих експедитору - резиденту

08.08.2017

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 27.07.2017 р. N 1372/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ транспортно-експедиторських послуг, наданих експедитору - резиденту, який є платником ПДВ, експедитором - нерезидентом по організації перевезення вантажів за межами митної території України та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

За інформацією, наведеною у зверненні, експедитор - резидент надає транспортно-експедиторські послуги по перевезенню вантажу залізничним транспортом зі Словаччини до Білорусі транзитом через територію України. До організації перевезень за межами митної території України, крім експедитора - резидента, залучені експедитори - нерезиденти.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності, (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Зокрема, місцем постачання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті постачання, а також транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (підпункти "є" та "ж" пункту 186.3 статті 186 ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій платника податку з постачання перерахованих у зверненні послуг безпосередньо залежить від місця постачання таких послуг.

У разі якщо зазначені у зверненні послуги відносяться до категорії послуг, перерахованих у підпунктах "є" та "ж" пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання зазначених у зверненні послуг вважається місце, в якому отримувач таких послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Пунктом 197.8 статті 197 ПКУ передбачене звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Згідно зі статтею 90 глави 17 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома контролюючими органами України або в межах зони діяльності одного контролюючого органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності Закон України від 20.10.1999 р. N 1172-ХIV "Про транзит вантажів" (далі - Закон N 1172-ХIV) визначає засади організації та здійснення транзиту вантажів, зокрема залізничним транспортом через територію України.

Відповідно до статті 1 Закону N 1172-ХIV транзит вантажів - перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України; учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

Транзитними вантажами є насипні, наливні, навалочні, штучні, тарно-штучні товари, вантажобагаж, що прийняті до перевезення згідно з договором (контрактом). Такі вантажі, а також транспортні засоби транзиту і контейнери вважаються прохідними через територію України у разі, якщо проходження цих вантажів з перевантаженням, складуванням, подрібненням на партії, зміною транспортного засобу транзиту чи без таких операцій є частиною повного маршруту перевезення, що розпочинається і закінчується за межами території України (стаття 5 Закону N 1172-ХIV).

Відповідно до статті 7 Закону N 1172-ХIV транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

Таким чином, у розумінні норм Закону N 1172-ХIV транзитним перевезенням є не лише частина маршруту між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а перевезення вантажів по всьому маршруту в межах договорів транзитного перевезення.

Згідно зі статтею 6 Закону N 1172-ХIV транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування.

У разі транзиту вантажів залізничним транспортом до контролюючих органів на дільницях, на які поширюється сфера застосування Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ), подається накладна ЦІМ (СІМ). У разі транзиту вантажів залізничним транспортом на інших дільницях до контролюючих органів подається накладна УМВС (СМГС) або накладна ЦІМ/УМВС ((CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), що містить відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Враховуючи викладене, пільга, визначена пунктом 197.8 статті 197 ПКУ, застосовується до операцій з постачання послуг з транзитного перевезення по всьому маршруту перевезення вантажів в цілому, без поділу його на відрізки у межах митної території України та поза межами митної території України.

Поряд з цим, з метою застосування пункту 197.8 статті 197 ПКУ при наданні послуг, пов'язаних із транзитним перевезенням вантажів, однією зі сторін договору, на підставі якого надаються такі послуги, повинен бути вантажовласник (отримувач транзитних послуг).

Послуги, які надаються сторонніми організаціями та на підставі окремих договорів підприємству, що надає послуги, пов'язані з транзитним перевезенням вантажів, не звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пункту 197.8 статті 197 ПКУ.

Водночас повідомляємо, що згідно зі статтею 36 ПКУ платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перелічені в ПКУ.

 

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
14.07.2026
20 ключових новин: підсумки тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Зміни Мінекономіки до критичності підприємств набрали чинності Мінрозвитку оновило критерії важливості підприємств: діє з 03.07.2026 З 03.07.2026 набрали чинності нові критерії від Мінцифри Міноборони скасувало критерії важливості підприємств Через сумісникі...
02.06.2026
Кабмін оновив правила бронювання військовозобов’язаних: нові вимоги для підприємств
Уряд ухвалив Постанову, яка змінює порядок бронювання військовозобов’язаних та перегляду статусу критично важливих підприємств. Документ встановлює нові строки й критерії для бізнесу. Детальніше читайте в цьому матеріалі. Більше за темою: Бронювання працівників за добу: коли можливо Інформац...
09.06.2026
Мінфін затвердив наказ про форми об'єднаної звітності з ЄСВ та ПДФО для юросіб та ФОП
Мінфін нарешті оприлюднив оновлені форми об’єднаної звітності з ЄСВ та ПДФО для юросіб та ФОП, затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдино...
Нове
07.08.2026
Строк позовної давності за ПКУ (1 095 днів) минув: чи можна подати уточнюючий Розрахунок ЮО або ФОП
Страхувальник має право виправити помилки у раніше поданій звітності за періоди, за якими минув строк позовної давності. Детальніше див. нижче. Більше за темою: День бухгалтера з Uteka: головні обліково-податкові зміни липня – 2026! Податковий розрахунок за оновленою формою юрособи вперше по...
07.08.2026
Як здійснюється нумерація Розрахунків ЮО або ФОП із типом «Звітний», «Звітний новий», «Уточнюючий»
Нумерація Розрахунків здійснюється у хронологічному порядку незалежно від типу Розрахунків («Звітний», «Звітний новий», «Уточнюючий») в межах одного звітного (податкового) періоду (місяця – для юросіб, кварталу – для фізосіб-підприємців та/або осіб, як...
07.08.2026
Чи підлягають валютному нагляду операції з імпорту послуг
Українським підприємствам, які активно користуються послугами нерезидентів – консультаційними, маркетинговими, транспортними, ІТ-послугами, рекламними, інжиніринговими та іншими, – варто враховувати, що такі операції також перебувають під валютним наглядом. Детальніше див. нижче. Більше ...
Кращі матеріали