Оподаткування ПДВ транспортно-експедиторських послуг, наданих експедитору - резиденту

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 27.07.2017 р. N 1372/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ транспортно-експедиторських послуг, наданих експедитору - резиденту, який є платником ПДВ, експедитором - нерезидентом по організації перевезення вантажів за межами митної території України та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

За інформацією, наведеною у зверненні, експедитор - резидент надає транспортно-експедиторські послуги по перевезенню вантажу залізничним транспортом зі Словаччини до Білорусі транзитом через територію України. До організації перевезень за межами митної території України, крім експедитора - резидента, залучені експедитори - нерезиденти.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності, (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Зокрема, місцем постачання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті постачання, а також транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (підпункти "є" та "ж" пункту 186.3 статті 186 ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій платника податку з постачання перерахованих у зверненні послуг безпосередньо залежить від місця постачання таких послуг.

У разі якщо зазначені у зверненні послуги відносяться до категорії послуг, перерахованих у підпунктах "є" та "ж" пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання зазначених у зверненні послуг вважається місце, в якому отримувач таких послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Пунктом 197.8 статті 197 ПКУ передбачене звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Згідно зі статтею 90 глави 17 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома контролюючими органами України або в межах зони діяльності одного контролюючого органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності Закон України від 20.10.1999 р. N 1172-ХIV "Про транзит вантажів" (далі - Закон N 1172-ХIV) визначає засади організації та здійснення транзиту вантажів, зокрема залізничним транспортом через територію України.

Відповідно до статті 1 Закону N 1172-ХIV транзит вантажів - перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України; учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

Транзитними вантажами є насипні, наливні, навалочні, штучні, тарно-штучні товари, вантажобагаж, що прийняті до перевезення згідно з договором (контрактом). Такі вантажі, а також транспортні засоби транзиту і контейнери вважаються прохідними через територію України у разі, якщо проходження цих вантажів з перевантаженням, складуванням, подрібненням на партії, зміною транспортного засобу транзиту чи без таких операцій є частиною повного маршруту перевезення, що розпочинається і закінчується за межами території України (стаття 5 Закону N 1172-ХIV).

Відповідно до статті 7 Закону N 1172-ХIV транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

Таким чином, у розумінні норм Закону N 1172-ХIV транзитним перевезенням є не лише частина маршруту між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а перевезення вантажів по всьому маршруту в межах договорів транзитного перевезення.

Згідно зі статтею 6 Закону N 1172-ХIV транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування.

У разі транзиту вантажів залізничним транспортом до контролюючих органів на дільницях, на які поширюється сфера застосування Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ), подається накладна ЦІМ (СІМ). У разі транзиту вантажів залізничним транспортом на інших дільницях до контролюючих органів подається накладна УМВС (СМГС) або накладна ЦІМ/УМВС ((CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), що містить відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Враховуючи викладене, пільга, визначена пунктом 197.8 статті 197 ПКУ, застосовується до операцій з постачання послуг з транзитного перевезення по всьому маршруту перевезення вантажів в цілому, без поділу його на відрізки у межах митної території України та поза межами митної території України.

Поряд з цим, з метою застосування пункту 197.8 статті 197 ПКУ при наданні послуг, пов'язаних із транзитним перевезенням вантажів, однією зі сторін договору, на підставі якого надаються такі послуги, повинен бути вантажовласник (отримувач транзитних послуг).

Послуги, які надаються сторонніми організаціями та на підставі окремих договорів підприємству, що надає послуги, пов'язані з транзитним перевезенням вантажів, не звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пункту 197.8 статті 197 ПКУ.

Водночас повідомляємо, що згідно зі статтею 36 ПКУ платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перелічені в ПКУ.