Оподаткування доходу, отриманого фізособою, у вигляді вартості путівки

Як у 2018 році надати працівникові путівку без сплати податків
 

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, згідно з п.п. 163.1.1 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ПКУ.

Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Водночас, ст. 165 ПКУ визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем - платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінзарплати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (абз. 2 п.п. 165.1.35).

При цьому членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 ПКУ).

Крім того, згідно з п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 ПКУ.

Отже, не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем - платником податку на прибуток підприємств, у разі дотримання вимог п.п. 165.1.35 ПКУ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками ЄСВ є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Обчислення ЄСВ здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (ч. 2 ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 ЄСВ для роботодавців встановлюється у розмірі 22 % відповідно до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабміном.

До Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, що затверджено Постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170 не включено вартість вищезазначених путівок.

Таким чином вартість зазначених путівок є базою нарахування ЄСВ.

http://kh.sfs.gov.ua