Чи можна поповнити статутний капітал за рахунок прибутку без податкових наслідків

Авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів юрособі
Дивіденди учасникам ТОВ та ФГ: як показати в бухобліку
Зміна розміру статутного капіталу
Внески до статутного капіталу та їх повернення: що з ПДВ?

Якщо платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав не приймав рішення про виплату дивідендів власникам таких корпоративних прав, а нерозподілений прибуток була спрямована на поповнення статутного капіталу, то така операція не передбачає виникнення податкових зобов'язань з податку на прибуток.
 

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 02.08.2018 р. № 3368/6/99-99-15-02-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист про надання індивідуальної податкової консультації щодо податкових зобов’язань, які виникають при поповненні статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інвестиції - це господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Інвестиції поділяються на:

капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об’єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до Кодексу;

фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів;

реінвестиції - господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Підпунктом 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку є дивідендом.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів регламентується пунктом 57.11 статті 57 Кодексу

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав.

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить авансовий внесок із податку на прибуток.

Відповідно до п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи з джерелом походження з України, отримані нерезидентом від провадження господарської діяльності, зокрема у вигляді дивідендів, що сплачуються резидентом, оподатковуються за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Таким чином, у разі здійснення реінвестиції дивідендів шляхом їх внесення до статутного капіталу емітент нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток підприємств у порядку, визначеному п. 57.11 ст. 57 Кодексу. Поряд з цим, доходи нерезидента - юридичної особи із джерелом їх походження з України у вигляді дивідендів оподатковуються згідно з п. 141.4 ст. 141 Кодексу незалежно від способу використання такого доходу як реінвестиція.

Враховуючи викладене, якщо платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав не приймав рішення щодо виплати дивідендів власникам таких корпоративних прав, а нерозподілений прибуток був спрямований на поповнення статутного капіталу, така операція не передбачає виникнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.