Коли споруди сільськогосподарського призначення звільняються від податку

Об’єктом оподаткування податком на нерухомість є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (пп. 266.2.1 ПКУ).

При цьому згідно з пп. «ж» пп. 266.2.2 ПКУ (в редакції до 31.12.2018 р.) не є об’єктами оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

27.06.2019 № 2980/Ж/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та повідомляє таке.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу).

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

Підпунктом 14.1.129-1пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені законодавством до житлового фонду.

Згідно з підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу (в редакції до 31.12.2018 р.) не є об'єктами оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією (стаття 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2238-III «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» (далі - Закон № 2238).

Крім того, до виробників сільськогосподарської продукції відносять юридичних осіб, фізичних осіб (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності (далі - КВЕД), мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин (стаття 1 Закону України від 23 вересня 2008 року № 575-VI «Про сільськогосподарський перепис»).

Законом № 2238 визначено, що продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг.

Коди продукції сільського господарства та пов'язані з цим послуги визначені розділом 1 секції А «Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства» Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457.

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 р. № 507 затверджено Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000).

Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Згідно з ДК 018-2000 до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) належать будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інші.

Враховуючи зазначене вище, фізична особа - власник об'єктів нежитлової нерухомості, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не може належати до сільськогосподарських товаровиробників у розумінні норм Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.