Пальне в цистернах бензовозу: чи потрібна ліцензія та реєстрація платником акцизу?

В Індивідуальній податковій консультації ДПС від 04.11.19 р. № 1168/6/99-00-04-01-03-15/ІПК (далі – ІПК № 1168) надано роз’яснення з двох питань:

• щодо отримання ліцензії на право зберігання пального (далі – ліцензія), яке перебуває в цистернах бензовозів та спеціалізованих напівпричепів до транспортних засобів (далі – ТЗ), виключно для переміщення;
• щодо реєстрації платником акцизу в разі використання ТЗ для переміщення пального та їх реєстрації як пересувного акцизного складу (далі – ПАС).

Податкова роз’яснює, що перелік суб’єктів, яким не потрібно отримувати ліцензію, наведено в ст. 15 Закону від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481). Інших винятків Законом № 481 не передбачено. Тому, якщо суб’єкт господарювання (далі – СГ) у разі зберігання пального не підпадає під жодний із винятків, йому обов’язково треба отримати ліцензію.

Підприємство, про яке йдеться в ІПК № 1168, отримує пальне від постачальника у свої бензовози та автоцистерни, маючи на меті подальше заправлення бензобаків власної сільгосптехніки та обладнання. Тож маємо факт зберігання пального. Нагадаємо, що нормами Закону № 481 не уточнено строк та об’єми пального, у разі зберігання якого підприємство провадить чи не провадить діяльність із зберігання. Тому наявність будь-якої кількості пального та часу його перебування у спорудах, обладнанні або ємностях підприємства означає зберігання пального.

Таким чином, перебування пального в цистернах бензовозів та спеціалізованих напівпричепів розцінюється як зберігання пального в місцях зберігання згідно зі ст. 1 Закону № 481. Висновок: отримувати ліцензію необхідно.

Що стосується реєстрації підприємства, яке зберігає пальне, платником акцизного податку, то тут слід ураховувати ст. 212, пп. 14.1.6, 14.1.61, 14.1.212 Податкового кодексу (далі – ПК). Як зазначено у зверненні, СГ вміщується в об’ємні критерії придбання та споживання пального до 10 тис. м³ (пп. 14.1.6 ПК). Крім того, пальне необхідно використовувати виключно для власних потреб, не зберігати та не продавати його іншим особам. За виконання всіх цих умов у СГ не виникає обов’язок реєструватися платником акцизу.

А якщо підприємство не зареєстроване платником акцизного податку, ТЗ не набуває статусу ПАС. Про це також ідеться в пп. 14.1.61 ПК: не є ПАС ТЗ, що використовується СГ – не розпорядником акцизного складу для переміщення на митній території України власного пального для потреб власного споживання чи промислового перероблення.

Тобто за дотримання СГ усіх установлених критеріїв (не перевищуються ліміти об’єму пального протягом календарного року, пальне використовується виключно для власних потреб, не зберігається та не реалізується іншим особам) підприємство не стає платником акцизу, його ТЗ не набувають статусу ПАС.

Детальніше про акцизний податок див. у https://uteka.ua/publication/agro-4-n..., https://uteka.ua/publication/agro-4-g...