Гендовіреність на автомобіль: як використовувати авто у службових цілях?

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.03.2016 р. N 6054/6/99-99-19-02-02-15

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо використання працівником у службових цілях автомобіля, який належить йому на підставі генеральної довіреності, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) довіреність є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно зі ст. 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Статтею 1003 ЦКУ передбачено, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено підпунктами 164.2.1 - 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. До цього переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ.

Водночас зауважуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року N 423 затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України (далі - Положення), відповідно до п. 1 якого Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, трудових відносин.

Одними з основних завдань Мінсоцполітики є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері трудових відносин та здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю (п. 3 Положення).

Також Мінсоцполітики відповідно до покладених завдань інформує в межах повноважень, передбачених законом, та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики (пп. 103 п. 4 Положення).

Таким чином, для надання роз’яснень щодо застосування норми ст. 125 Кодексу законів про працю України у разі використання працівником у службових цілях автомобіля, який належить йому на підставі генеральної довіреності, вважаємо за доцільне звернутися до Мінсоцполітики.