Якщо умовами договору передбачено, що забезпечувальний (гарантійний) платіж виконує виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов'язань Замовника, та невикористана його частина підлягає поверненню йому щокварталу, то ця сума платежу не збільшує базу оподаткування, у Виконавця. Податкові зобов'язання у Виконавця та податковий кредит у Замовника при отриманні/перерахуванні такого платежу не визначаються.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 21.11.2019 р. № 1471/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з отримання товариством коштів у вигляді забезпечувального (гарантійного) платежу в рахунок гарантування сплати в майбутньому страхового відшкодування страхувальникам згідно договору про надання послуг з ремонту застрахованих транспортних засобів, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, відповідно до умов договору Виконавець отримує від Замовника (страхова компанія) забезпечувальний (гарантійний) платіж в рахунок гарантування сплати в майбутньому страхових відшкодувань за надання послуг з виконання ремонту застрахованих транспортних засобів.

Також, умовами договору передбачено щоквартальне повернення невикористаного гарантійного внеску Замовнику, який наступного дня знов повертається Виконавцю.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, є також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті К Кодексу).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення  податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

• дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
• дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи викладене, якщо умовами договору передбачено, що забезпечувальний (гарантійний) платіж виконує виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов'язань Замовника, та невикористана його частина підлягає поверненню йому щокварталу, то ця сума платежу не збільшує базу оподаткування, у Виконавця.

Податкові зобов'язання у Виконавця та податковий кредит у Замовника при отриманні/перерахуванні такого платежу не визначаються.

При цьому у разі зміни у процесі виконання договору напряму використання такого отриманого раніше забезпечувального (гарантійного) платежу, який спочатку виконував функцію засобу забезпечення виконання зобов'язань за угодою, а потім спрямовується в рахунок оплати за товари/послуги, що обумовлено договором, на дату зміни напряму використання платежу (дата укладення додаткової угоди) Виконавець повинен нарахувати податкові зобов'язання на суму отриманих платежів, а у Замовника виникає право щодо формування податкового кредиту за умови реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних те виконання інших правил щодо формування податкового кредиту, встановлених Кодексом.

Крім цього повідомляємо, що відповідно до пункту 52.1 статті 52 ПКУ за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатні індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тому питання щодо бухгалтерського обліку гарантійних внесків та їх використання як обігових коштів залишаємо без розгляду, оскільки це не відноситься до компетенції податкових органів.