Екологічний податок: чи декларувати податкові зобов'язання за викиди оксиду азоту?

Якщо у викидах в атмосферне повітря, які здійснюються товариством, містяться речовини, перелічені у ст. 243 ПКУ, у тому числі оксиди азоту будь-якої валентності, то товариство має обчислювати податкові зобов’язання з екологічного податку за всі речовини, які містяться у викидах в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що належать такому товариству.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 21.10.2020 р. № 4356/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), на звернення Товариства щодо екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (далі – Екологічний податок) повідомляє.

Товариство поінформувало, що сплачує Екологічний податок на підставі 1551 дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Товариство, посилаючись на визначення термінів Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації видів парникових газів» та наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць» від 14.01.2020 № 52, запитує про підстави декларувати податкові зобов’язання з Екологічного податку за викиди оксиду азоту (N₂O).

Кодекс передбачає сплату Екологічного податку за викиди речовин за переліком, затвердженим Кодексом.

Розмір ставок Екологічного податку встановлено ст. 243 Кодексу, зокрема, для азоту оксидів без зазначення виключення азоту оксидів будь-якої валентності.

Таким чином, якщо у викидах в атмосферне повітря, які здійснюються Товариством, містяться речовини, поіменовані у ст. 243 Кодексу, у т.ч. азоту оксиди будь-якої валентності, Товариство має обчислювати податкові зобов’язання з Екологічного податку за всі речовини, які містяться у викидах в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, приналежними Товариству.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).