Документи для обліку проданих товарів

До документів, які обліковують товари, можуть належати такі первинні документи:        накладні, товарно-транспортні накладні, митні декларації, закупівельні акти тощо.

Облік проданих товарів повинен проводитись на підставі первинних документів, у тому числі шляхом проведення розрахункових операцій через РРО та створенням розрахункового документа.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 26.03.2020 р. № 1248/6/99-00-05-04-01-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення.......................... щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Щодо обліку проданих товарів за місцем їх реалізації, шляхом проведення розрахунків через реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО)?

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Так, статтею 3 Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:

• проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1);
• проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД) цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п. 11);
• вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасі з на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку (п.12).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996).

Статтею 9 Закону № 996, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з датою нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операції.

Крім того, відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

До документів, що обліковують товари, можуть належати такі первинні документи: накладні, товарно-транспортні накладні, митні декларації, закупівельні акти та ін.

Враховуючи викладене, облік проданих товарів повинен проводитись на підставі первинних документів, у тому числі шляхом проведення розрахункових операцій через РРО та створенням розрахункового документа.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.