Документальна позапланова перевірка: що необхідно знати при ліквідації підприємства

Доволі часто предметом непорозумінь з боку платників податків є питання документальної перевірки, яка проводиться податковими органами щодо підприємств, стосовно яких прийнято рішення про їх припинення.

Право на проведення таких перевірок надано контролюючим органам пп. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Документальні позапланові перевірки платників податків, щодо яких прийнято рішення про припинення юридичної особи,  розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, проводяться відповідно до пп. 78.1.7 ст. 78 ПКУ.

Тривалість таких перевірок не перевищує 5 робочих днів для суб’єктів малого підприємництва, 10 - для середніх та 15 - для великих платників податків (без урахування продовження строків), що визначено у пункті 82.2 статті 82 ПКУ. Слід зауважити, що чинними нормативними актами не встановлено обов’язку стосовно завчасного повідомлення  платника податків про проведення документальної позапланової перевірки на підставі пп. 78.1.7 ПКУ.

При плануванні, організації та проведенні документальних перевірок контролюючі органи враховують строки давності, визначені п. 102.1 ст. 102 ПКУ. Так, перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства проводиться за останні 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – за період з 01.01.2011 р. або за період, що настає за періодом, охопленим попередньою перевіркою із зазначеного питання. Крім того, відповідно до частини шістнадцятої ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені не застосовується.

Відповідно до п. 11.6 наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р.  № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок 1588) при проведенні заходів податкового контролю, пов’язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (частина п’ята ст.105 Цивільного кодексу України).

Згідно  з п.  85.2  ст.  82  ПКУ  платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

З огляду на те, що суб’єкти господарювання часто припиняють свою діяльність та не знаходяться за податковою адресою, проблемним питанням є невстановлення платників податків та їх посадових осіб під час проведення документальних позапланових виїзних перевірок. Це в свою чергу призводить до неможливості здійснення усіх заходів щодо зняття з обліку таких платників податків.

Також, досить частими є випадки, коли суб’єкти господарювання з метою приведення у відповідність результатів своєї діяльності у зв’язку з ліквідацією, приводять у відповідність показники фінансової звітності, здійснюють реалізацію залишків майна, розрахунки з контрагентами та засновниками, підписання передавальних актів тощо після проведення документальної перевірки, а це призводить до обов’язку подати відповідні податкові звіти, в зв’язку з чим виникає необхідність у проведенні додаткових контрольно-перевірочних заходів.

Варто відмітити, що далеко не всі платники податків, які ліквідуються потребують документальної перевірки, адже деякі з них не ведуть діяльності протягом останніх років. Так, якщо платник податків, що ліквідується, не звітує або звітує про відсутність ведення господарської діяльності, не має залишків на балансі, відкритих розрахункових рахунків (не відкривались, закриті більше ніж 1095 днів або отримано виписку банку про відсутність руху коштів), не має податкового боргу, найманих працівників (всіх звільнено), не завершених судових справ, анульовано його свідоцтво платника ПДВ, виключено з відповідних реєстрів, тобто не має ризиків у діяльності, керівник податкового органу може прийняти рішення щодо зняття з обліку такого суб’єкта господарювання без проведення документальної перевірки.

kyiv.tax.gov.ua