Лікарняні після звільнення працівника: чи нараховується ЄСВ

Обчислюємо середню зарплату для нарахування лікарняних

Звільнення працівника з ініціативи роботодавця, зокрема в період його тимчасової непрацездатності, не допускається (ст. 40 КзпП).

Якщо працівник звільняється за угодою сторін (п. 1 частини першої ст. 36 КЗпП), то згідно із ст. 116 цього Кодексу при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

У разі захворювання працівника (що звільняється за угодою сторін) напередодні звільнення у підприємства немає можливості провести з ним остаточний розрахунок, але це не позбавляє працівника права на оплату листка непрацездатності. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП).

Правове регулювання надання допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам здійснюється відповідно до норм Закону про соцстрахування. Статтею 19 цього Закону визначено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи — громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування України (далі - Фонд) застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати праце­здатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством (частина друга ст. 22 Закону про соцстрахування).

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непраце­здатності.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому КМУ (частина друга ст. 22 Закону про соцстрахування).

Працівнику, якого вже звільнено, необхідно надати листок непрацездатності, інакше підприємство не матиме підстав для нарахування та виплати лікарняних. У такому випадку оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності працівнику нарахують і виплатять не в день звільнення, а пізніше.

Допомогу з Фонду буде виплачено тільки після надходження на окремий рахунок суми коштів, зазначених у заяві-розрахунку. Підприємство після надходження коштів виплачує їх звільненому працівнику.

Таким чином, виплата лікарняних після дати звільнення працівника не порушує вимог ст. 116 КзпП, але виплатити нараховані лікарняні підприємство зобов’язане в найближчий після нарахування день для виплати заробітної плати, а допомогу з Фонду - після надходження грошей на рахунок.

Платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю та які виплачують, зокрема, допомогу по тимчасовій непрацездатності (абзац сьомий частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ).

Базою нарахування єдиного внеску для таких платників є, зокрема, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до загальних положень Закону про ЄСВ страхувальники - це роботодавці та інші особи, які за Законом зобов’язані сплачувати єдиний внесок.

Застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Після звільнення працівника підприємство не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.

Отже, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахована особі після її звільнення, не є базою нарахування ЄСВ, оскільки нарахування відбулось поза межами трудових відносин. У зазначеному випадку вимога щодо нарахування єдиного внеску виходячи з розміру мінімальної зарплати не застосовується.

http://www.visnuk.com.ua