Алгоритм дій для анулювання зайвої податкової накладної

Якщо на операцію з одним і тим самим покупцем зареєстрували дві і більше податкових накладних, і при цьому табличні частини (розділ Б) цих податкових накладних збігаються, виправити помилку вдасться з найменшими втратами для постачальника. Завдяки прописаному в п. 24 Порядка заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307 (далі – Порядок № 1307), механізму він зможе не лише обнулити зайву податкову накладну, а ще й при цьому повернути втрачений реєстраційний ліміт.

Спочатку необхідно визначитися, яка із зареєстрованих ПН зайво складена, і на дату виявлення помилки скласти до неї розрахунок коригування з урахуванням такого:

• у верхній лівій його частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» вказати тип причини «20», а позначку «Х» не ставити;
• у заголовній частині в полі «до податкової накладної» слід зазначити дату і номер зайво складеної ПН;

У розділі Б табличної частини розрахунку коригування:

• у графі 2.1 необхідно вказати умовний код причини коригування «301» (Виправлення помилки (пункт 24 Порядку заповнення податкової накладної));
• заповнити графи з 1 по 15, окрім граф 9 та 10, передбачених для коригування вартості. Графи 9 та 10 не потрібно заповнювати, нулі чи прочерки теж ставити не слід. Відповідні показники кожного рядка зайво складеної податкової накладної (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ) потрібно зазначити із знаком «-» у графах 7, 13, 14 розрахунку коригування. Якщо зайво складену ПН зареєстрували в ЄРПН до 01.12.2018 р., тоді графу 14 у розділі Б розрахунку коригування до неї заповнювати не потрібно.

Під табличною частиною розрахунку коригування знаходяться два інформаційних поля. Необхідно заповнити перше з них – «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної». У ньому слід вказати дані щодо правильної податкової накладної.

Якщо зайво складених податкових накладних на одну й ту ж операцію виявиться більше ніж дві, то в кожному окремому розрахунку коригування, складеному до кожної зайвої ПН, у першому інформаційному полі необхідно зазначити дані щодо однієї і тієї самої податкової накладної – правильної.

Друге інформаційне поле «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, складеної повторно на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна» заповнювати не потрібно.

Оскільки розрахунок коригування від’ємний, зареєструвати його в ЄРПН повинен покупець, зазначений у зайвій податковій накладній (п. 192.1 ПКУ).

Якщо заповнити розрахунок коригування правильно, тоді показники зайвої податкової накладної виведуться в «0» і в системі залишиться одна податкова накладна з правильними показниками. До того ж одночасно відновиться реєстраційний ліміт і в постачальника, і в покупця.

Отже, за допомогою розрахунку коригування з типом причини «20» і кодом причини коригування «301» можна одночасно і обнулити зайву податкову накладну, і відновити реєстраційний ліміт.

devisu.ua