6 відповідей Мінфіну на запитання про податкову реєстрацію нерезидентів в Україні
Нагадаємо, що ми вже ми писали про новації, що стосуються податкової реєстрації нерезидентів в Україні (у матеріалі «До уваги нерезидента: не став на податковий облік – плати штраф 100 000 грн!»).
Так, згідно з п. 64.5 Податкового кодексу (далі – ПК), який з 1 січня 2021 року діє в новій редакції, зобов’язані стати на облік в контролюючих органах нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які:
- провадять в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва (далі – ППН);
- придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні;
- відкривають рахунки в банках України відповідно до ст. 6 Закону від 05.04.01 р. № 2346-III;
- набувають права власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим пп. «е» пп. 141.4.1 ПК, в іншого нерезидента, що не має свого ППН в Україні.
Нерезиденти мають реєструватися платниками податків до початку своєї господарської діяльності в Україні, а потім подавати податкову звітність і сплачувати податки. У противном разі їх очікує штраф.
А ті нерезиденти, які вже провадили госпдіяльність в Україні та/або до 23.05.20 р. належним чином акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи (у т. ч. ППН), але станом на 1 січня 2021 року самі не перебували на обліку в українських контролюючих органах, мали стати на такий облік до 1 квітня 2021 року (п. 60 підрозд. 10 розд. ХХ ПК). І вже з 1 липня цього року податківці почнуть перевіряти наявність податкової реєстрації у нерезидентів.
Завважимо, що нові норми ПК викликали безліч запитань у платників податків, на які ДПС постаралася відповісти, зокрема, у листі від 27.01.21 р. № 2367/7/99-00-21-02-01-07, а також на своєму сайті:
- в Інформаційному листі від 11.02.21 р. № 19;
- Інформаційному листі від 30.04.21 р. № 20;
- роз’ясненні від 16.02.21 р. (далі – Роз’яснення).
А зараз за роз’яснення взявся і Мінфін, видавши Узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом від 19.05.21 р. № 277 (далі – УПК № 277).
Нагадаємо, що коли платник діятиме (або не діятиме) відповідно до роз’яснень, наданих в УПК, то він звільняється від фінансової відповідальності за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на контролюючі органи (пп. 112.8.2 ПК). Але водночас він не звільняється від можливої сплати податкового зобов’язання згідно з вимогами ПК (п. 53.1 ПК).
Отже, в УПК № 277 Мінфін дав відповіді на 6 запитань платників податків.
Наведемо коротко ці відповіді:
1. Нерезидент, який станом на 01.01.21 р. провадив госпдіяльність в Україні через зареєстрований (акредитований або легалізований) відокремлений підрозділ, поставлений на податковий облік як платник податку на прибуток, має стати на облік сам як такий платник. Процедурою взяття на облік такого нерезидента займається його представник на підставі довіреності.
Після взяття нерезидента на облік його ППН знімається з обліку як платник податку на прибуток (без подання заяви про зняття з обліку), але при цьому залишається платником інших податків.
2. Представництво нерезидента може сплачувати за нього податок на прибуток. Підстава: представництво є представником нерезидента, а гроші, які знаходяться на поточному рахунку представництва, належать нерезиденту. Але це можливо за умови, що керівник представництва отримав повноваження на сплату податку замість нерезидента на підставі довіреності.
3. Нерезидент, який провадить підготовчу і допоміжну діяльність через свій зареєстрований (акредитований або легалізований) відокремлений підрозділ і така діяльність не має ознак господарської та не веде до створення ППН, має стати на податковий облік без реєстрації платником податку на прибуток.
А якщо відокремлений підрозділ не зареєстрований платником податку на прибуток, але діяльність нерезидента підпадає під визначення ППН згідно з пп. 14.1.193 ПК, такий нерезидент має зареєструватися платником податку на прибуток.
В обох випадках представництво залишається на обліку як платник інших податків і зборів.
4. Зареєстрований (акредитований або легалізований) відокремлений підрозділ нерезидента, який аж до 01.01.21 р. перебував на податковому обліку як платник податку на прибуток, але при цьому не підпадав під визначення ППН, оскільки нерезидент провадив тільки підготовчу і допоміжну діяльність, знімуть з реєстрації як платника податку на прибуток тільки після реєстрації таким платником його нерезидента.
А щоб податковий орган зняв, у свою чергу, «прибуткову» реєстрацію нерезидента, такий нерезидент має подати до податкового органу заяву за формою № 1-ОПН щодо кожного свого відокремленого підрозділу, який має ознаку «ППН». Крім того, нерезидент має подати декларації з податку на прибуток і перерахувати до бюджету задекларований податок, зароблений через такі ППН.
ППН, які не зареєстровані (акредитовані або легалізовані) на території України як відокремлений підрозділ, будуть закриті податковим органом на підставі форми № 20-ОПП, поданої нерезидентом.
5. Факт реєстрації платником податку на прибуток нерезидента або його зареєстрованого (акредитованого або легалізованого) відокремленого підрозділу, через який здійснюється підготовча і допоміжна діяльність, не впливає на податкову кваліфікацію такої діяльності нерезидента. Іншими словами, якщо діяльність такого нерезидента не підпадає під визначення ППН, вона не приведе до створення ППН, хоча нерезидент і буде платником податку на прибуток.
6. Згідно з пп. 141.4.7 ПК прибуток нерезидента, який провадить свою діяльність через ППН, оподатковується в загальному порядку. Проте обсяг такого прибутку розраховується згідно з принципом «витягнутої руки» за правилами ст. 39 ПК. При цьому якщо нерезидент звітує про прибуток щоквартально, то обсяг прибутку за календарні квартал, півріччя і три квартали визначається за правилами, загальними для всіх платників. І лише за підсумками звітного року для розрахунку прибутку, отриманого через ППН, застосовується принцип «витягнутої руки».
Коментарі до матеріалу