5 типових порушень: де найчастіше помиляються «акцизники»

Перша помилка: неправильне визначення періоду для отримання права на застосування звільнення від оподаткування акцизним податком операцій з експорту (вивезення за митну територію України) підакцизних товарів. 

Платниками акцизного податку при формуванні даних акцизної декларації у графі 10 додатку 4 зазначається сума, що не підлягає оподаткуванню, базуючись на даних оформленої митної декларації, проте, без фактичного вивезення товарів за межі митної території України. 

Що треба пам’ятати: право на застосування звільнення від оподаткування  згідно ст. 213.2.1 ПКУ експортованих підакцизних товарів виникає виключно у разі їх фактичного вивезення за межі митної території України.

Друга помилка: ненарахування акцизного податку на втрачений підакцизний товар внаслідок обставин, не визначених  у ст. 216.3 ПКУ та таких, що не можуть вважатися форс-мажорними.

Що треба пам’ятати: у разі виникнення дії форс-мажорних обставин, що призвели до втрати підакцизних товарів,  з метою застосування звільнення від оподаткування, передбаченого ст. 216.3 ПКУ, платникам податків рекомендовано отримати відповідний висновок Торгово-промислової палати про дію форс-мажорних обставин.

Третя помилка: нереєстрація виробниками тютюнових виробів ввезеного на митну територію України обладнання для підготовки або обробки тютюну (код УКТ ЗЕД 8478 10 00 00)

Що треба пам’ятати: як наслідок це призводить до відповідальності передбаченої статтею 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР та накладання штрафу у розмірі 150 тисяч гривень.

Четверта помилка: невідповідність даних щодо реалізації підакцизних товарів, зазначених у Звітах про обсяги виробництва або придбання та реалізації підакцизних товарів (алкогольних напоїв, тютюнових виробів),  даним акцизної декларації.

Що треба пам’ятати: це може бути підставою для проведення контрольно-перевірочних заходів.

П’ята помилка: при самостійному донарахуванні акцизного податку платниками в уточнюючих акцизних деклараціях (а саме у додатку 8) не визначається пеня за недоплату грошового зобов’язання (ст. 129.1.3 ПКУ)

Що треба пам’ятати: це викликає необхідність донарахування такої пені за результатами камеральної перевірки, а також – застосування до посадових осіб адміністративної відповідальності за порушення порядку ведення податкового обліку.

З початку року порушення вимог законодавства в частині сплати акцизного податку призвело до донарахування великим підприємствам акцизного податку та штрафних санкцій на суму понад 5 мільйонів гривень. 

officevp.sfs.gov.ua