Чи відродиться ринок корпоративних облігацій

Банки і компанії тестують перші посткризові випуски корпоративних облігацій. Чи є в цьому сенс?

Після закінчення активної фази очищення банківського сектора інвестори стали шукати нові варіанти підвищення дохідності. Спочатку вони перейшли з депозитів в ОВДП, а тепер зацікавилися корпоративними облігаціями в гривні.

Чи є перспективи у таких інвестицій?

Згадуємо матчастину

Український ринок корпоративних облігацій «помер» після кризи 2008-2009 років, коли багато боржників просто перестали обслуговувати свої зобов'язання не тільки по кредитах, але і по облігаціях. У 2011-2012 за рахунок активності банків у випуску облігацій та попиту з боку нерезидентів відбулося невелике відродження ринку, але і цей період швидко закінчився.

А після настав «банкопад», який ще більше посилив недовіру до будь-яких корпоративних інструментів. В результаті інвестори «сховалися» в облігації внутрішньої держпозики (ОВДП) і депозитні сертифікати НБУ.

Зараз рух відновився. Зазвичай ринок тягнуть за собою великі емітенти, але у нас не зовсім стандартна ситуація. Кому зараз простіше залучити капітал: невеликим компаніям або великим позичальникам - велике питання.

Наприклад, великим емітентам складно залучити кошти в потрібному обсязі (зазвичай це 0,5-4 млрд грн), оскільки сам ринок корпоративних облігацій сьогодні вкрай невеликий і проковтнути випуски на суму понад 150-200 млн грн (без участі держбанків і нерезидентів) він може з труднощами.

З іншого боку, у невеликих випусків (30-50 млн грн) є інша проблема: такі облігації спочатку менш ліквідні. Як об'єкт інвестицій їх розглядає вкрай обмежене число учасників - бажаючих вкладатися в зобов'язання не особливо відомих «імен», як правило, не так вже й багато.

До реальних переговорів з інвесторами оцінити попит на облігації конкретної невеликої компанії складно. Виділимо кілька критеріїв, які суттєво впливають на успіх розміщення.

1. Кредитоспроможність. Компанія повинна вміти доводити свою здатність обслуговувати існуючі та майбутні зобов'язання - на основі історичних даних, бізнес-планів, опису своєї бізнес-моделі і т.п. Наявність звітності, підтвердженої аудитором з хорошою репутацією, є плюсом.

2. Кредитна історія. Уміння і бажання компанії (і акціонерів) виконувати свої зобов'язання, підтверджене успішним проходженням криз 2008-2009 і 2013-2015 років, буде сприяти попиту на зобов'язання компанії.

3. Розмір. Випуски облігацій розміром менше 30 млн грн практично не цікаві ринку.

4. Прозорість. Інвестори завжди цікавляться іменами власників бізнесу, а також їх репутацією.

Рецепт не для всіх

Перевага ринку облігацій полягає в тому, що ви можете залучити кошти інституціональних інвесторів (страхових компаній, пенсійних фондів та інвестиційних фондів), минаючи посередництво банків. Це не означає, що вони відразу запропонують вам ресурси дешевше, ніж банки. Просто з розвитком ринку облігацій у банків з'явиться конкуренція, а у компанії та інвесторів - альтернатива банківським кредитам і депозитам.

Як правило, компанії виходять на ринок облігацій, коли не можуть залучити досить фінансування в банках з яких-небудь причин (не влаштовує ставка, обсяг, терміни фінансування, застави) або хочуть диверсифікувати свої джерела фінансування. При цьому навряд чи компанія буде істотно переплачувати за диверсифікацію. Якщо вона може залучити в банку гроші під 13-14% річних в гривні, а на ринку облігацій пропонують 19%, значить, їй варто залучати кредити в банку.

У ряді випадків облігації взагалі не виглядають оптимальним інструментом, оскільки пред'являють до емітента ряд серйозних вимог. Витрачати ресурси, гроші і час на їх виконання - така гра не завжди варта свічок. Наприклад, вимоги до розкриття інформації, проходження аудиту, звітування - все це може бути необов'язковим з урахуванням специфіки роботи конкретної компанії. У таких випадках варто розглянути інші способи фінансування, такі як факторинг, відстрочки, кредити, векселі, залучення інвесторів у капітал і т.п.

Цільова аудиторія

На сьогодні ставки по облігаціях не нижче, ніж по кредитах. На цьому етапі вони, скоріше, навпаки, будуть трохи вище - банки зазвичай знаходяться в більш комфортній позиції. По-перше, кредити, як правило, забезпечені заставами. По-друге, банки висувають до позичальників багато супутніх вимог: потрібно перевести свої обороти на рахунку в банк-кредитор і підписатися на інші види банківських послуг (валютні операції, зарплатні проекти). Плюс за кредитними договорами банки можуть оперативно відреагувати на зміну ситуації з боржником - зменшити кредитний ліміт, вимагати достроково повернути борг і т.д.

У той же час у власників облігацій аналогічних можливостей куди менше. Тому такий варіант залучення позикового капіталу цікавий перш за все компаніям, які обмежені в наданні прийнятного забезпечення. На нашому ринку це в першу чергу держкомпанії, роздрібні мережі і агрохолдинги.

Основні інвестори в корпоративні облігації - банки, страхові компанії, пенсійні та інвестиційні фонди. Фізичні особи на цьому етапі навряд чи виявлять попит на корпоративні облігації, як мінімум через різного оподаткування доходів від ОВДП і корпоративних облігацій: доходи по ОВДП не обкладаються податком на доходи фізичних осіб, а за корпоративними облігаціями діє податок 18%.

При поточної прибутковості ОВДП на рівні близько 17% прибутковість корпоративних облігацій повинна бути не менше 20% річних, щоб забезпечити фізособі той же дохід після сплати податків. А враховуючи, що ОВДП надійніше і ликвиднее корпоративних облігацій, вкладати в них фізособам найближчим часом буде невигідно. Навіть в період «розквіту» ринку корпоративних облігацій в 2005-2007 роках фізичної особи не були активними його учасниками.

Слід зауважити, що фізособи все ж шукають заміну банківських депозитах і вже працюють з ОВДП. Якщо будуть скасовані пільги по оподаткуванню ОВДП, вони стануть більше уваги приділяти ринку облігацій. Якщо немає, незабаром ми побачимо зростання інвестиційних фондів, які будуть залучати кошти фізичних осіб і інвестувати їх в облігації.

Невирішені проблеми

Без вирішення проблеми захисту прав кредиторів говорити про масове інвестування і масштабних довгострокових інвестиціях в корпоративні облігації немає сенсу. Проте це не означає, що потенційним емітентам, вже зараз готовим виходити на ринок зі своїми паперами, необхідно чекати, поки в парламенті візьмуть всі необхідні закони.

По-перше, законодавство не стоїть на місці, частина ініціатив все ж реалізується, а НКЦПФР поступово удосконалює свою законодавчу базу. По-друге, необхідно виводити на ринок тих емітентів, які вже зарекомендували себе з хорошого боку і можуть бути сприйняті інвесторами як надійні позичальники. Важливо розміщувати їх облігації, торгувати ними і в принципі звикати працювати з цим інструментом, підвищувати його ліквідність, залучаючи маркетмейкеров.

По-третє, можна вдосконалювати проспект емісії, включаючи в нього вимоги по розкриттю інформації, ковенанти та інші умови, понад мінімально передбачених законом.

Потрібно розуміти, що ринок облігацій ніхто не створить за нас - андеррайтерів, емітентів, інвесторів. Щоб навчитися плавати, потрібно спочатку зайти в воду.

https://bin.ua