Зовнішня торгівля України: збільшення ролі країн Європи та Азії та зниження – країн СНД

Під впливом змін на світових товарних ринках та геополітичних процесів протягом останнього десятиріччя відбулася суттєва трансформація зовнішньої торгівлі України як у регіональному, так і товарному розрізі. Про це йдеться в новому аналітичному продукті Національного банку України "Нерегулярні дослідження", перший випуск якого присвячений розвитку зовнішньої торгівлі товарами України в останнє десятиріччя.

Серед головних тенденцій – збільшення ролі країн Європи як торговельного партнера, що серед інших причин відбулося завдяки Угоді про Асоціацію з ЄС та диверсифікації джерел постачання енергії. Зокрема, експорт продовольчих товарів до країн Європи за останнє десятиріччя збільшився майже вп’ятеро, а за результатами 2016 року Україна увійшла до топ-3 постачальників агропродукції до ЄС. У розрізі країн Європи найбільший обсяг товарів експортується до Італії (насамперед металургійна продукція, олія та пшениця) та Польщі (в основному руди та олія). Характерною рисою імпорту з країн Європи останніх років є зростання частки енергоносіїв.

Водночас країни Азії в останні три роки стали найбільшими споживачами українських товарів, зокрема продовольчих. Експорт олії до регіону за 2006 – 2016 роки збільшився в 10 разів, істотні зміни також відбулися в експорті зернових культур за рахунок нарощування поставок кукурудзи. У розрізі країн найбільший обсяг товарів експортується до Туреччини (металургійна продукція та насіння олійних). Більше половини імпорту з Азії припадає на Китай, обсяги поставок із якого за останнє десятиріччя збільшилися вдвічі за рахунок нарощування імпорту продукції

Єдиним регіоном, обсяги торгівлі з яким за останнє десятиріччя зменшилися, були країни СНД, насамперед за рахунок Російської Федерації. Використання Росією торговельно-економічного тиску зумовило суттєве скорочення торгівлі України з цією країною за всіма напрямами, починаючи з 2012 року. Унаслідок торговельних обмежень суттєво зменшився експорт до Росії продукції машинобудування, а експорт продовольчих товарів знизився майже до нуля. Імпорт з РФ також суттєво знизився, однак у його структурі залишилися окремі товари, які складно замінити (ТВЕли, вугілля). Через торговельні та транзитні обмеження РФ відчутно скоротилися й обсяги торгівлі з іншими країнами СНД, особливо експорт до Казахстану. Через залежність від імпорту енергоносіїв обсяги імпорту з країн СНД знизилися менше, ніж з інших регіонів.

Найближчими роками зберігатиметься сировинний характер українського експорту, що спричиняє високу залежність зовнішньої торгівлі України від шоків на світових ринках.

Крім того, залежність економіки України від поставок енергоносіїв та високотехнологічної продукції зумовлюватиме високі обсяги імпорту. Як наслідок, дефіцит поточного рахунку залишатиметься на досить значному рівні (близько 4% ВВП), незважаючи на прогнозовані сприятливі зовнішні цінові умови. Такі обсяги дефіциту не повинні бути загрозливими для економіки за умови, що основним фактором його формування буде інвестиційний попит.

Експортний потенціал України може суттєво розширитися через подальше відкриття доступу до зовнішніх ринків, завдяки укладанню договорів про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з країнами-торговельними партнерами. І хоча наявність угод про ЗВТ не гарантує зростання зовнішнього товарообороту, вони стимулюють вітчизняних виробників підвищувати конкурентоздатність продукції.

Джерело: https://bank.gov.ua/control/uk/publis...