Валютні операції по-новому
Відсьогодні валютні операції в Україні відбуватимуться згідно із новим законом «Про валюту і валютні операції».
Від 1993 і до цього часу обіг валюти в країні визначався декретом «Про систему валютного регулювання і контролю», який містив достатньо радянських рудиментів, а також низкою інших нормативних актів. Загалом їх було понад 50. Крім того, до них було внесено понад 300 поправок.
Відтак, у банківських колах кажуть про «історичність» запровадження нового регулювання, і про те, що віднині «тотальний валютний контроль» буде замінено на правило «все, що не заборонено, - дозволено», а країна поступово наблизиться до вільного руху капіталу, потрібного і внутрішнім, і зовнішнім інвесторам.
Нова система передбачатиме понад 20 послаблень на валютному ринку.
Водночас і у Нацбанку, і у комерційних банках визнають, що далеко не всі нововведення запрацюють одразу ж з 7 лютого. Проте вони очікують, що поступово і юридичні, і фізичні особи звикнуть до того, що нагляд здійснюватиметься лише за «ризикованими операціями».
Разом із тим, у Нацбанку попереджають, що у разі «настання кризових явищ», що будуть підтверджені Радою НБУ, можливе тимчасове повернення до певних обмежень у валютному регулюванні.
Зміни для бізнесу
В НБУ кажуть, що у першу чергу зміни стосуватимуться валютних операцій юридичних осіб - банків, компаній та підприємств. Саме тому там розраховують, що нові валютні правила мають покращити загальний бізнес-клімат в Україні.
Можливо, фізособи не сприймуть це позитивно, але лібералізація - це у першу чергу поліпшення бізнес-клімату для українського бізнесу та іноземних і українських інвесторів. Найбільше лібералізація стосуватиметься саме банківської системи, - для них «лібералізація буде майже повною».
Наприклад, банки зможуть купувати усі інвестиційні папери, що існують у світі.
Що стосується підприємств, то відтепер вони матимуть не півроку, а рік, аби розрахуватися за експортно-імпортними контрактами.
Індивідуальні ліцензії на валютні операції, що видавалися на конкретну суму і термін, будуть замінені на так звані е-ліміти.
Компанії матимуть право інвестувати за кордон до 2 млн євро на рік без отримання таких дозволів.
На операції, сума яких не перевищує еквівалент 150 тис. грн, валютний контроль взагалі не розповсюджуватиметься.
Ці два нововведення мають значно полегшити експорт, вважають банкіри.
Юридичним особам дозволять вільно користуватися рахунками за кордоном (крім переказів коштів з України на такі рахунки).
Бізнесу стане простіше позичати за кордоном, - реєстрація зовнішніх позик Нацбанком скасована. Щоб розплатитися із зовнішніми боргами, компанії зможуть накопичувати валюту на своїх рахунках. Вони також зможуть отримувати кредити на свої рахунки за кордоном від нерезидентів.
З'явиться й можливість хеджувати валютні ризики, тобто захищатися від майбутніх коливань курсу. Втім, як вважають у банківських колах, цей інструмент поки що навряд чи буде популярним серед українських компаній, адже звички страхування валютних ризиків поки що немає.
Втім, певні валютні обмеження залишаються. Зокрема, і норма про обов'язковий продаж 50% валютної виручки. Проте вже з 1 березня його буде знижено до 30%, і мета НБУ полягає в тому, аби з часом взагалі відмовитися від обов'язкового продажу валюти.
Крім того, фізичні особи і надалі не зможуть вільно купувати валюту на міжбанку для онлайн розрахунків з іноземними партнерами.
Зміни для населення
Натомість фізичні особи матимуть можливість обмінювати валюту онлайн на суму до 150 тис. грн на день.
Попервах така послуга буде не скрізь. Проте згодом її запровадять більшість банків.
Водночас і звичні обмінники існуватимуть, «поки існуватиме тіньова економіка».
ПриватБанк заявив, що запустить послугу онлайн-обміну валют у Приват24 та всіх терміналах самообслуговування банку з 00:01 7 лютого 2019 року.
Як повідомила прес-служба банку, така послуга буде доступна через інтернет-банк Приват24, мобільний додаток Privat24, і сервіс обміну валют у терміналах самообслуговування.
У режимі онлайн можна буде купувати та продавати євро та американський долар. Продаж валюти онлайн буде здійснюватися за поточним комерційним курсом банку без додаткових комісій.
У ПриватБанку твердять, що онлайн обмін валют дозволить миттєво купувати та продавати долари та євро для зарахування на валютні картки або депозити з банківських карток у гривні у межах встановленого НБУ ліміту до 150 тис. грн на добу.
Якщо в клієнта немає валютної картки, інтернет-картку в доларах або євро можна оформити безкоштовно прямо в Приват24 за кілька секунд.
Крім того, що фізичним особам дозволять купувати валюту онлайн, «зникне необхідність в отриманні ліцензій для інвестування за кордон».
Все відбуватиметься в рамках лімітів. Ліміт для фізичних осіб підвищать з 50 тис. доларів до 50 тис. євро.
За новими правилами у 10 разів збільшується і ліміт на валютні перекази за кордон без відкриття рахунку - він становитиме еквівалент 150 тис. грн на рік.
Чого чекають банкіри
На запитання, чому не запроваджується повна лібералізація валютних операцій, у Нацбанку відповідають: щоб запобігти небажаним коливанням на ринку.
У той таки час банкіри сподіваються на те, що скасування заборон саме по собі має стати фактором, що стабілізує ринок.
Запитання - відповіді Нацбанку
1. Чи зможе українець відкрити рахунок у закордонному банку?
Відкриття рахунку для фізичних осіб не було заборонено і раніше. А от щоб перерахувати кошти на нього з України, потрібна була ліцензія. Зараз ці перерахування відбуватимуться в рамках е-лімітів - це 50 тис. євро на рік. Сюди включені такі операції: виконання власних зобов'язань перед нерезидентом за договором страхування життя/зі здійснення інвестиції за кордон/розміщення коштів на власному рахунку за межами України/надання нерезиденту позики (поворотної фінансової допомоги) в іноземній валюті.
2. Чи можна буде оплатити навчання чи лікування за кордоном? Який ліміт?
Операції з оплати навчання чи лікування відносяться до поточних неторговельних операцій. Ліміти на здійснення переказів за такими операціями не встановлено. Здійснити такі перекази у сумі до 150 тис. грн (в еквіваленті) в день наразі не потребується відкриття рахунку. Перекази на суму від 150 тис. грн мають здійснюватися виключно з рахунку клієнта. Підставою для здійснення такого переказу буде документ на оплату.
3. Чи можна буде з доларової картки переслати гроші на гривневу?
Для здійснення такої операції іноземна валюта має бути продана за гривні, для подальшого перерахування гривень на рахунок, відкритий саме у гривнях, а не в іноземній валюті.
4. Чи можна буде з гривневої картки поповнити доларовий депозит?
Якщо мова іде про онлайн купівлю валюти, яка дозволена в межах 150 тис. грн на календарний день, то все одно, спочатку з картки буде списано гривню для купівлі валюти та перераховано на поточний валютний рахунок, а з нього - на депозитний.
5. Чи можна пересилати валюту в межах України?
Зберігається той самий режим, що й раніше. Тут без змін. Тобто, це можливо між власними картками клієнта та його родичів, щоб не було можливості використовувати це для оплати товарів чи послуг. Підхід зберігається такий: операція можлива, якщо це власний рахунок або родича, або юридичної особи, якщо це передбачено законодавством.
6. Чи можна буде підприємцям виплачувати чистий дохід у валюті?
Рахунок підприємців діє у режимі рахунку юридичної особи. Після того, як підприємець сплатив податки, інші платежі, він може перерахувати дохід на власний рахунок лише в гривні. Ця позиція не змінилася у порівнянні з тим, що було раніше.
7. Чи обов'язковий продаж 50% доходу у валюті далі в силі?
З 1 березня норматив обов'язкового продажу валюти буде знижено до 30%. Надалі НБУ планує взагалі відмовитися від обов'язкового продажу валюти.
8. Чи можна буде компаніям розміщувати валюту на депозитному рахунку?
Так, компанія може розмістити на депозитному рахунку власну іноземну валюту (купівля валюти з такою метою поки що не дозволяється). У випадку, якщо депозитний рахунок відкритий за кордоном, компанія може перерахувати з України на такий депозит кошти в межах загального е-ліміту в 2 млн євро на рік. Цей ліміт, окрім переказів на депозитні рахунки за кордоном, поширюється також на деякі інші операції (інвестиції за кордон, позики нерезидентам, виплати бонусів тощо). Тому компанії мають визначатися, що є для них пріоритетом.
http://www.bbc.com
Коментарі до матеріалу