В Україні створена Єдина інформаційна платформа практичного навчання

1 березня 2016 р створена Єдина інформаційна платформа практичного навчання. Рішення по її створенню було прийнято 22 січня 2016 року під час першого засідання Ради з питань аграрної освіти при Міністерстві освіти і науки України.

Проект розроблений за підтримки та участі Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» та Державної установи «Науково-методичний центр« Агроосвіта ».

«Одна з головних причин молодіжного безробіття полягає у відсутності зв'язку між ВУЗами і ринком праці, а також у відсутності інформації про реальних місцях проходження практики студентами», - говорить заступник голови Ради з питань аграрної освіти МОН України, в.о. директора ДУ «Науково-методичний центр інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів« Агроосвіта »Тетяна Іщенко.

За її словами, єдина інформаційна платформа дасть можливість інформувати студентів про місця проходження практики, тенденції ринку праці.

«Проект відкриває перед студентом можливість ознайомитися з вакансіями і контактами агрохолдингів, підприємств, фермерів в будь-якій області країни. Крім того, він полегшить процес пошуку першого робочого місця для молодих фахівців, які зацікавлені роботою в аграрній сфері », - констатувала Тетяна Іщенко.

За інформацією самих студентів, випускників вищих навчальних закладів аграрної спрямованості непросто знайти роботу. Якісна практика в процесі навчання не тільки дає польовий досвід студенту, а й знайомить його з вимогами сучасного бізнесу, які часто відрізняються від того, що молода людина чув в університетських аудиторіях.

«Кожен студент має потребу в якісному практичному освіті, - ділиться досвідом студент магістратури« Адміністративний менеджмент »факультету аграрного менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП) Андрій Мовчан. - Гарне місце практики завжди гарантує необхідне отримання практичних знань, яке сприяє і відкриває можливості для подальшого перспективного працевлаштування. Наявність такої вузькоспеціалізованої платформи дозволить студенту оперативно зв'язатися з представниками компаній і знайти оптимальний для себе варіант проходження практичного навчання ».

Самі компанії також зацікавлені в подібному проекті, оскільки на сьогодні кожен шукає фахівців, як може.

Наприклад, «Сварог Вест Груп» взагалі відмовилися від класичної практики студентів. Фахівців базових професій - агрономів, інженерів, зоотехніків - тут заміщають за рахунок випускників вузів. І беруть їх відразу з прицілом на подальше працевлаштування.

«Робимо акцент, в основному, на базові знання, - говорить директор департаменту управління персоналом« Сварог Вест Груп »Сергій Короленко. - Їдемо в університет, виступаємо перед аудиторіями. Бажаючі працювати заповнюють анкети. Зараз розглядаємо можливість розширити співпрацю. По-перше, щоб студент, навчаючись ще на третьому курсі, міг пройти літнє стажування. По-друге, щоб університет готував фахівців на наше замовлення ».

Крокувати в ногу з часом хочуть і ВНЗ. Тільки бази у кожного навчального закладу різні. І, найчастіше, помітно відстають від реальностей агросектора. Таку точку зору висловив проректор з навчальної та виховної роботи НУБіП Сергій Кваша.

«Сьогодні формується цікава тенденція - окремі компанії намагаються формувати свої агрошколи, - розповів він. - Зазвичай бізнес мотивує тим, що ми не даємо фахівця такого рівня, щоб він відразу міг влитися в структуру агрокомпанії. З цією думкою можна погодитися лише частково. Так не буває, щоб випускник одразу міг стати, наприклад, головним агрономом корпорації. Власниками бізнесу або директорами компаній теж не стають відразу ж після закінчення ВНЗ. Для цього йому необхідно пройти непростий шлях отримання досвіду, практичних знань і умінь ».

Університети в Україні знаходяться в різних умовах: і по матеріальній базі, і по навичкам педагогів. Студенти проходять практику на різних полях. Найчастіше практика одноманітна, хоча саме вона іноді домінує над теоретичною складовою.

«Теорія, яка традиційно є класичною і тривалою у часі, не встигає за надсучасними і новаторськими технологіями. Бізнес пішов далі, він хоче відразу отримувати дивіденди, часом забуваючи про перехідний етап для молодого фахівця. Після завершення університету будь-який студент повинен адаптуватися до роботи. Можливо, тільки на 3-му або 4-му робочому місці він стане тим фахівцем, який може бути корисним саме цієї компанії. В НУБіП ми знайшли вихід із ситуації - створили раду роботодавців при університеті. Молодь - талановита, але їй потрібен час », - резюмує Сергій Кваша.

Джерело: http://agroportal.ua/news/eksklyuzivy...