Україні спростили правила видачі кредитів

Правила надання кредитів в Україні спростили. НБУ пом'якшив вимоги які тестувалися з літа 2016 року, вони повністю вступили в силу з 1 січня 2017 року. Таким чином Нацбанк спростить оформлення позик в декількох випадках:

1. Застава під замок

Скасовується торішнє вимога НБУ про те, що кредит може виділятися тільки під заставу того товару підприємства, який розташований у приміщенні, що належить банку. Застава дозволили зберігати на території позичальника. Правила залишилися жорсткими. Але якщо критерії покриття кредитного ризику виконані, то можливість брати товар у заставу є. Єдине, що банк повинен контролювати наявність застави кожен місяць, а не один раз в три місяці, як раніше.

2. Чужі дефолти ні при чому

Від банку-кредитора більше не будуть вимагати знижувати клас позичальника, якщо його віднесли до категорії дефолтних в іншому банку. Тобто банк зможе серйозно заощадити на резервах: додатково «заморожувати» на рахунку не 100% суми кредиту, а від 0,5% до 70% позики. Залежно від тієї оцінки, яка буде надана позичальнику.

В одному банку компанія обслуговує кредит, сплачує відсоток, гасить тіло, а в банку через дорогу не обслуговує, наприклад, із-за суперечок або судів. Навіщо ж банку, де кредити гасяться, знижувати клас позичальника, погіршувати умови і збільшувати резервування.

3. Своя оцінка усьому голова

При фінансуванні інвестиційних проектів (будівництво різних об'єктів) банкам дозволено до 1 січня 2019 р. самостійно визначати дефолтний коефіцієнт, який буде надаватися позичальнику. І самим вирішувати, скільки формувати резервів.

Банкам можна розробити свою методику з обґрунтуванням всіх складових оцінки, розраховувати майбутні фінансові потоки за проектом. Раніше вимоги по оцінці повинні були вписатися в загальну концепцію визначення класу позичальника, що було непросто-за індивідуальних відмінностей проектів, затримок будівництва, зміни їх планів.

Проекти різні, при будівництві виникали затримки і підвести всі зміни під єдину схему неможливо. І банкам треба було щоразу питати у НБУ — правильно вони оцінюють ризик? Тепер же вони зможуть працювати за своєю методикою.

Це повинно серйозно спростити кредитування інвестпроектів в Україні.

Проект будівництва заводу розрахований на 5 – 7 років і його інтегральний показник фінансового стану можна буде оцінити тільки після завершення будівництва. А яке його фінансовий стан спочатку? Нульове. І що, якщо видаємо, припустимо, 10 млн грн, то під нульове фінстан резервувати теж на 10 млн грн поки проект не запрацює? Тому банкам дали люфт у встановленні класу позичальника, що зменшує надалі вимоги щодо резервів в рази.

4. Валютне послаблення

Експортерам більше не будуть відмовляти в кредитуванні з-за проблем з надходженням валютної виручки. Їх не буду брати в розрахунок при присвоєнні позичальнику класу і формування банками резервів, як це було раніше: якщо виручка надходила в недостатньому обсязі, банк тут же знижував клас позичальника. Після чого доводилося вимагати у компанії додаткову заставу і формувати великі резерви. Тепер же банк буде враховувати валютні ризики тільки в зміні ключових фінансових показниках.

Ті клієнти, які управляють своїми валютними ризиками та істотно не втрачають рентабельності і капіталі в разі негативної динаміку курсу, будуть мати стабільну оцінку і не потребуватимуть додаткового резервування від банку.

Новий підхід зробить куди простіше кредитування українських експортерів, які відправляють свої товари за кордон і активно кредитуються в банках поки чекають грошей за свій товар. Якщо постачання і виручка того ж зернотрейдера йдуть сезонно, і навесні надходження валюти падають/відсутні, то з ряду вимог такого позичальника треба було оцінювати, як ненадійного і збільшувати під нього резерв. Це вимога прибрали.

5. Державна фобія

Новим документом пом'якшуються вимоги щодо кредитування банками держструктур, яким комерційні банки в останні півроку часто відмовляли в кредитуванні. Мова про підприємства, в яких Україні належить 51% акцій. Таким позичальникам показник втрат при дефолті знизили із 45% до 30%. Це спростило життя банкам — зменшило вимоги щодо їх резерву.

6. З ОСББ зробили позичальників

У новому документі Нацбанк встановив вимоги щодо оцінки ризиків при кредитуванні об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Досі їм часто відмовляли в кредитуванні з-за того, що у потенційних позичальників на було класичної звітності. Тепер же НБУ дав роз'яснення, як з ними працювати. Так що банки повинні перестати так часто відмовляти ОСББ в кредитуванні.

7. Відкриті дані

Кредиторам дозволяється використовувати для оцінки кредитних ризиків звітність компаній, яка знаходиться в публічному доступі: на офіційних сайтах підприємств, загальнодоступній базі НКЦПФР, офіційних виданнях ВРУ, КМУ. Це спрощує отримання відомостей для аналізу, та економить час фінансистів.

Що це дасть?

Ключовий момент більшості новацій — економія банків на резерви. Для фінансистів це важливо, адже як тільки вони бачать необхідність великих заморозок грошей, майже завжди відмовляють у кредитуванні позичальників. Тепер відмов має стати менше, кажуть експерти.

Але загальний економічний і правовий фон на кредитному ринку не змінився, відзначають фахівці.

Експерти перераховують такі проблеми:

   банки не захищені від недобросовісних позичальників;

   суди заангажовані;

   боргове навантаження на позичальників висока;

   банки обтяжені великими резервами під кредитні неповернення;

   у кредиторів катастрофічно не вистачає довгострокового ресурсу для кредитування.

Неоднозначними нормами назвали виключення ряду застав, як наприклад, майнові права, з розрахунку ризику. Тепер вони визнані повністю неприйнятним забезпеченням. Таким же суперечливим є вимога підпису заставодавця на актах перевірки (раніше такого жорсткого вимоги не було), або норми щодо проблемних позичальників та активів у зоні бойових дій і в Криму. За таких активів немає можливості найняти зовнішню компанію для інспекції.

Фінансисти розраховують на появу згодом нової постанови Нацбанку, ще серйозніше спрощує вимоги до оцінки позичальників. Поки ж обіцяють наростити обсяги кредитування не більш ніж на 10%.

Джерело: http://hyser.com.ua/business_and_fina...