Україна та ЄС: що буде після введення безвізу?

Новина про безвізовий режим спричинила безліч роздумів про його переваги і недоліки для українців. Але документи, що підписувала українська сторона з різними органами Євросоюзу впродовж останніх семи років, свідчать про те, що безвіз та Угода про вільну торгівлю — частина плану з просування України до членства в Європейській спільноті. Що буде далі та чи увійдемо ми до складу ЄС і коли?

Після оголошення рішення Європарламенту про скасування візового режиму наші урядовці почали голосніше говорити про розширення торговельних преференцій України в межах виконання накреслень Асоціації з ЄС. Про це урядовці не забували й раніше, але на сьогодні такі вимоги української сторони видаються логічними.

Отримання безвізу пов’язане з Угодою про Асоціацію з ЄС, де встановлені положення про зону вільної торгівлі з країнами євроспільноти. І в преамбулі, і в тексті цього документа йдеться «про кероване та безпечне переміщення українців за безвізовими правилами».

Безвіз не дорівнює ЄС

Чи дає статус безвізового режиму певні «пільги» українцям на шляху до членства до Євросоюзу? Експерти кажуть, що ні.

Проте, маючи неабияку можливість задля скорішого вирішення питання з безвізом (а для цього має відбутися формальне голосування Ради міністрів ЄС наприкінці квітня чи на початку травня 2017 року), більшість громадян України будуть вільно пересуватися Євросоюзом: шукати собі роботу, знайомитися з культурною спадщиною країн Старого світу, спілкуватися з європейцями. Все це наблизить нас і нашу державу загалом до Європи, й рано чи пізно питання вступу України до Євросоюзу стане на порядку денному.

До повноправного членства також далеко

Але коли це може статися та наскільки це реально? Держави, які ставали членами ЄС, спочатку отримували безвізовий режим:

    Але про повноправне членство в ЄС ще зарано говорити. Для того, щоб Україна здобула членство, недостатньо самого лише бажання європейців чи українців.

Чи треба для того, щоб країна стала повноправним членом ЄС, насамперед вступити до НАТО? Історія відносин різних європейських країн із цими організаціями доводить, що це так.

Хіба що винятком з цього правила є Франція, яка не була повноправним членом НАТО, а брала участь лише в його політичних, а не економічних структурах.

Вступали до НАТО й держави так званого постсоціалістичного табору, приміром, та ж сама Хорватія.

Що ж нам треба для того, аби стали членом НАТО? По-перше, ми маємо вирішити всі територіальні проблеми та внутрішні конфлікти. По-друге, необхідно чимало часу співпрацювати з цією організацією, наприклад, проводити спільні військові навчання. В цьому сенсі Україна має догідний досвід.

По-третє, за умови схвалення заявки, треба підписати план дій із підготовки вступу до НАТО. До такого документу входять: урегулювання різних територіальних спорів із сусідніми державами, створення відкритої та демократичної системи управління збройними силами, призначення міністром оборони країни громадянської особи (невійськової), наявність сучасного озброєння (а в нас і цього нестача).

Одним із пунктів, які треба обов’язково виконати Україні перед вступом до НАТО, є виведення всіх закордонних військових формувань, що є на нашій території.

Докладніше: http://ckp.in.ua/analytics/17517