Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Лише половина українських біженців планує повернутися: опитування

15.05.2024

Опитування українських біженців у Німеччині, Польщі та Чехії: задоволеність життям закордоном, повернення в Україну, інтерес до ситуації в Україні 

Задоволеність життям закордоном, умови повернення в Україну та бажання отримати паспорт іншої країни 

Більшість опитаних українських біженців у Німеччині, Польщі та Чехії (66 %) скоріше або повністю задоволені своїми нинішніми умовами проживання в новій країні. Утім, з них повністю задоволені – 28 %, а решта (38 %) є скоріше задоволеними. Незадоволені умовами життя – 26 % респондентів. 

Графік 1. Наскільки Ви в цілому задоволені чи незадоволені своїми нинішніми життя у Німеччині/Польщі Чехії? 

Серед респондентів 7 % стверджують, що вони вже мають громадянство іншої (крім України) країни, а ще 12 % подали документи та чекають на рішення. Не подавали і не планують робити цього – 34 %. 

Разом з цим майже половина респондентів (45 %) хоч і не подавали документи, але загалом хотіли би отримати громадянство іншої країни. 

Графік 2. Зараз деякі українці закордоном намагаються отримати громадянство країни, де знаходяться.
Інші не планують цього робити. А як щодо Вас? 

Крім цього, ми запитали у респондентів, за яких умов вони би повернулися в Україну. Відносно найбільше респондентів говорили про нормальну роботу критичної інфраструктури (34 %) і безпеку (34 %). Далі йдуть житлове питання (26 %) та завершення повномасштабного вторгнення (26 %). Дещо менше респондентів говорили про можливість знайти роботу (16 %) та умови для дітей відвідувати школу/садок (13 %). 

Графік 3. Деякі українці закордоном планують повертатися в Україну за певних умов,
інші ж з різних причин планують надовго лишатися в новій країні. А як щодо Вас?
Якщо Ви плануєте повертатися, то за яких умов з цього переліку Ви будете готові повернутися в Україну? Оберіть усе, що підходить

Одне з актуальних питань – яка частка українських біженців зрештою повернуться в Україну. Зрозуміло, що поки тривають масштабні воєнні дії (із невизначеним результатом) будь-які оцінки є орієнтовними та неможливо точно визначити, скільки ж насправді українців повернуться. 

У цьому опитуванні ми для такої орієнтовної оцінки поєднали відповіді респондентів на розглянуті вище три запитання. Ми відштовхувалися від того, що більш імовірно можуть повернутися ті, хто водночас не має і не подавав документи на громадянство іншої країни, не повністю задоволені умовами життя в новій країні, висловлюють певні умови для повернення (і не відповідають «планую надовго залишатися»). 

Відповідно до такого підходу рівно половина респондентів (50 %) є тими, хто більш імовірно може повернутися в Україну. Проте враховуючи відповіді респондентів на запитання далі щодо інтересу до України, зазначена оцінка скоріше є оптимістичним сценарієм у поточних умовах. 

Графік 4. Орієнтовний відсоток українських біженців, які ймовірно повернуться в Україну 

Інтерес до ситуації в Україні 

Один з маркерів збереження змістовного зв’язку з Україною – інтерес до новин та останніх подій у житті країни. Ми запитали, з яких джерел – українська та/або закордонних – українські біженці переважно отримують інформацію про Україну. 

Як можна бачити нижче на графіку 5,56 % респондентів відповіли, що отримують інформацію про Україну. Серед решти 11 % відповіли «важко відповісти» (що, зокрема, є формою ухилення від соціально несхвалюваної поведінки), а 34 % прямо відповіли, що не цікавляться інформацією про Україну. 

Причому серед 56 % респондентів з саме українських джерел отримують інформацію 42 %, а решта 14 % покладаються винятково на закордонні джерела. 

Графік 5. Інформацію про новини та останні події в житті України Ви отримуєте з українських джерел,
із закордонних джерел, чи з обох цих джерел? 

Інший важливий маркер – чи готові респонденти голосувати на можливих виборах, якби було рішення їх проводити. Якби в Україні були оголошені парламентські вибори, то серед українських біженців 31 % скоріше або однозначно голосували би на них (з них однозначно – 12 %), ще 33 % відповіли «важко сказати напевно, 50 на 50». Решта скоріше або однозначно не голосували би. 

Графік 6. А якби було ухвалено рішення провести в Україні скоро вибори до Верховної Ради,
наскільки ймовірно Ви би взяли чи ні участь у них? 

Ставлення до законопроєкту про множинне громадянство 

Респонденти не мають кристалізованого ставлення до законопроєкту про множинне громадянство. Так, у 23 % складається переважно позитивне враження про нього, у 34 % – переважно негативне. При цьому у 37 % ставлення нейтральне (і ще 6 % не змогли відповісти на запитання). 

Графік 7. Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, який дасть змогу запровадити множинне громадянство. Зокрема, пропонується запровадити спрощений порядок набуття громадянства України для українців, які мають громадянство іншої країни.
Це не буде поширюватися на громадян держави-агресора. А яке у Вас зараз у цілому складається враження про цей Закон? 

Мова спілкування вдома 

Серед респондентів 57 % зараз удома спілкуються переважно українською мовою. Переважно російською мовою спілкуються 19 %, а в однаковій мірі українською та російською мовами спілкуються 21 %. Ще 3 % спілкують мовою країни, де зараз проживають. 

Графік 8. Якою мовою Ви зазвичай розмовляєте вдома? 

КМІС


Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
12.08.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня ДПС відповідає на актуальні запитання платників податків: лист від 01.08.2025 Із 6 серпня ДПС змінює кваліфіковані сертифікати для підписання повідомлень: завантажте нові Кабмін пропонує зміни до Закону про бухоблік щодо запровадження звітності із сталого розв...
20.05.2025
Актуальні рахунки для сплати податків
Інформація про реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків, а також для сплати єдиного внеску Більше за темою: Нова форма ТТН: огляд змін Мікро, мале, середнє чи велике: навіщо треба визначати розмір підприємства Затверджуємо та оновлюємо штатний розпис: правила та нюанси Сп...
21.05.2025
Критично важливі підприємства до 28 травня мають подати відповідні дані: лист Мінекономіки
Більше за темою: Перелік галузевих та регіональних нормативних актів, якими затверджено критерії визнання підприємств критично важливими в особливий період Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Мінекономіки в листі від 19.05.2025 № 27-11/37509-07 поінформу...
Нове
13.08.2025
Єврокомісія оприлюднила роз’яснення для банків ЄС щодо платежів компаніям з прифронтових регіонів
Європейська комісія опублікувала інформаційний бюлетень для банків країн ЄС, підготовлений Генеральним директоратом з питань фінансової стабільності, фінансових послуг та союзу ринків капіталу (DG FISMA) за участю Представництва України при ЄС. Більше за темою: Фінмоніторинг від НБУ: як банки виявл...
13.08.2025
Які гранти доступні українському МСБ у серпні
У серпні українським підприємцям доступні нові можливості: гранти, дослідження та цифрові рішення. Детальніше див. нижче. Більше за темою: Бюджетні гранти: як застосовувати різниці з податку на прибуток Альянс стійкості МСП, створений під час Ukraine Recovery Conference-2024 у Берліні, об’єдн...
13.08.2025
Стан кредитових переказів бізнесу за перше півріччя 2025 року
У першому півріччі 2025 року бізнес і населення активно здійснювали кредитові та дебетові перекази. Усього за цей час здійснено понад 1,6 млрд платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету (як у межах України, так і транскордонних). Розглянемо детальніше к...
Кращі матеріали
Центр сповіщень