Чи зможе український бізнес працювати з Bitcoin?

Проблеми та перспективи законодавчого  регулювання криптовалют в Україні

Інноваційні IТ-технології, однією з яких є Blockchain (блокчейн), не обійшли стороною Україну.

Сьогодні Bitcoin (далі – біткоїн) як перше практичне застосування цієї технології і господарська діяльність українського підприємства – речі поки що несумісні. Не можна використовувати біткоїн як засіб платежу і звичайним громадянам.

Але багато країн уже визнали факт існування нового універсального цифрового засобу обміну цінностями (далі для стислості будемо називати його криптовалютою) і врегулювали питання його застосування на законодавчому рівні.

Україні також доведеться пройти цей шлях, оскільки не помічати існування та використання криптовалют уже не виходить. А невизначеність у цьому питанні не дозволяє українцям працювати із криптовалютою у правовому полі і створює ґрунт для необґрунтованих претензій із боку держорганів до приватних осіб і суб’єктів господарювання.

Спробуємо коротко роз’яснити основні моменти, пов’язані з виникненням криптовалют, на підставі інформації з відкритих джерел.

Що таке блокчейн?

Блокчейн – це цифровий реєстр транзакцій, правочинів, контрактів, тобто всього, що потребує окремого незалежного запису (будь-яка база даних) і якщо необхідно – то й перевірки. Це винахід однієї людини або групи людей, відомих під псевдонімом Сатоши Накамото.

У блокчейні можна зберігати, наприклад, дані про видані кредити, права на власність, порушення правил дорожнього руху.

Головна відмінність і перевага технології блокчейн перед традиційними способами зберігання баз даних у тому, що цей реєстр не зберігається в якомусь одному місці.

У цього реєстру немає єдиного адміністратора, власника. Він розподілений між тисячами комп’ютерів в усьому світі. Будь-який користувач цієї мережі може мати вільний доступ до актуальної версії реєстру, що робить його прозорим абсолютно для всіх учасників.

Як працює блокчейн?

Цифрові записи поєднуються в «блоки», які потім зв’язуються криптографічно (шифром) і хронологічно (послідовно) у «ланцюжок» за допомогою математичних алгоритмів.

Процес шифрування даних (хешування) виконується великою кількістю комп’ютерів, що працюють в одній мережі. Якщо в результаті їх розрахунків усі вони отримують однаковий результат, то блоку присвоюється унікальна цифрова сигнатура (підпис). Після створення кожного нового блоку реєстр записів оновлюється, причому відразу на всіх комп’ютерах у мережі, і не може бути змінений.

Розподілена природа баз даних робить злом практично неможливим, оскільки вимагає одночасного доступу до копій бази даних на всіх комп’ютерах у мережі. Зміна будь-якої одиниці інформації в блокчейні потребує використання гігантської обчислювальної потужності, щоб підмінити інформацію у всій мережі. Комп’ютера такої потужності у світі немає. Тому, на відміну від єдиного сервера, який може піддатися хакерській атаці, технологія блокчейн є практично невразливою і дозволяє значно прискорити та здешевити всі операції, причому проводячи їх напряму – без посередників. Порівняйте, наприклад, із проведенням розрахункових операцій через банки, які за гарантування безпеки транзакцій справляють комісію.

Технологія дозволяє убезпечити особисті дані – окремі записи в реєстрі. Якщо оригінальний документ або транзакція будуть у подальшому змінені, то в результаті вони отримають інший цифровий підпис, що сигналізує про невідповідність у системі. Такий блок не буде зареєстрований у реєстрі.

Блокчейн-мережа існує в стані консенсусу (узгодження з усіма учасниками): автоматично перевіряє кожну транзакцію, що відбувається, з інтервалом у десять хвилин. Тобто проводить свого роду самостійний аудит.

Що таке біткоїн?

Біткоїн (англ. вitcoin, від bit – біт і coin – монета) був винайдений у 2008 році. Біткоїн є першою успішною реалізацією технології блокчейн для проведення платежів без посередників.

Іноді біткоїн називають цифровим товаром з обмеженою пропозицією: його алгоритм улаштований таким чином, що в системі може існувати максимум 21 млн одиниць, кожна з яких також називається біткоїн.

Графік емісії визначений програмним чином і заздалегідь відомий. Після того, як будуть згенеровані останні монети, їх кількість не буде змінюватися. Із моменту виникнення сам по собі блокчейн (цифровий реєстр транзакцій) біткоїна працює без істотних збоїв. На сьогодні проблеми, пов’язані з біткоїном, про які багато хто чув або читав, були через злом сервісів, побудованих поверх нього, або через їх недостатній контроль.

Як з'являються біткоїни?

Нові біткоїни з’являються у вигляді винагороди для тих, хто здійснює обчислювальні операції, що забезпечують передачу транзакцій. Обчислення отримали назву «майнинг», від англійського слова «mining» – видобуток корисних копалин.

Тих, хто займається цими обчисленнями, називають «майнерами». Їх завдання полягає в тому, щоб записати в один блок усі транзакції, які відбулися в мережі з моменту випуску попереднього блоку (у середньому за 10 хвилин), і «запечатати» його криптографічним підписом.

Наступний блок обчислюється на основі підпису попереднього, що дає гарантію безповоротності транзакцій, а також запобігає потраплянню в систему «фальшивих» біткоїнів. Так блоки зчіплюються між собою, утворюючи ланцюжок (реєстр транзакцій) – блокчейн.

Як це працює в інших країнах?

Далі в деталі технології блокчейн і функціонування біткоїна ми поглиблюватися не будемо. Тим, кому цікава ця тема, рекомендуємо звернутися до численних матеріалів, розміщених в Інтернеті, до книг із даної тематики.

Нас же буде цікавити, чи легалізований біткоїн і яким чином в інших країнах і чого можна чекати від вітчизняних законодавців.

На сьогодні у світі відсутній консолідований підхід до класифікації біткоїна та регулювання правочинів із ним. Водночас у ряді країн проблему врегульовано – і операції з біткоїнами офіційно дозволені. На практиці біткоїни розглядаються як товар або інвестиційний актив і для цілей оподаткування підпорядковані відповідному законодавству конкретної країни. А в деяких країнах біткоїни визнають розрахунковою грошовою одиницею.

Законодавство ЄС визначає біткоїн як «цифрове представлення вартості, не підтверджене центробанком або державним органом і не прив’язане до юридично встановлених валютних курсів, яке може використовуватися як засіб обміну для купівлі товарів і послуг, їх передачі та зберігання і може придбаватися в електронному вигляді». При цьому обмін традиційними валютами на одиницю біткоїн звільняється від сплати ПДВ.

В Ізраїлі біткоїн не підпадає під юридичне визначення валюти ні як фінансове забезпечення, ні як оподатковуваний актив. Щоразу, коли біткоїн продається, продавець повинен сплатити податок на приріст капіталу.

Народний банк Китаю вважає біткоїн віртуальним товаром, а не валютою, і його продаж може обкладатися ПДВ.

У Японії біткоїн визнається цінністю, подібною до активу (asset-like values). Його продаж обкладається японським аналогом ПДВ.

В Австралії біткоїн розглядається як власність, а транзакції з ним – як бартер.

У Канаді біткоїн взагалі визначається як «нематеріальний актив», а транзакції з ним – також як бартер.

Таким чином, у різних країнах біткоїн класифікують по-різному: як віртуальну валюту, грошовий сурогат, нематеріальну цінність, віртуальний товар тощо. Зі свого боку, Національний банк України поки що офіційно не підтримує жодне з наведених визначень.

А як у нас?

Для вироблення загальної позиції щодо правового статусу біткоїна та його регулювання Національний банк розпочав діалог із Міністерством фінансів, Державною фіскальною службою, Державною службою фінансового моніторингу, Національною комісією із цінних паперів та фондового ринку,
а також Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

За участю зазначених державних установ це питання повинні були розглянути на засіданні Ради з фінансової стабільності до кінця серпня
2017 року.

Довідка: Раду з фінансової стабільності (далі – Рада) створено Указом Президента від 24.03.15 р. № 170/201 з метою забезпечення своєчасного виявлення та мінімізації ризиків, що загрожують стабільності банківської й фінансової системи держави. До складу Ради входять керівники НБУ, Мінфіну, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг і ФГВФО. Рішення Ради носять рекомендаційний характер.

Ключовими завданнями Ради є:

обмін даними, виявлення та моніторинг системних ризиків;

рекомендації для усунення/зменшення впливу системних ризиків;

узгодження запобіжних заходів і заходів швидкого реагування в умовах нестабільності/фінансової кризи;

узгодження системи внутрішніх і зовнішніх комунікацій при виникненні кризових ситуацій у фінансовому секторі.

Рада проводить засідання щонайменше щокварталу, оприлюднює прес-релізи, а також річний звіт про свою діяльність

Як бачите, проблемою криптовалют перейнялися серйозні держструктури.

Що потрібно зробити зараз?

На закінчення сформулюємо основні проблеми, які, на наш погляд, необхідно врегулювати відносно генерування та обігу біткоїна в Україні.

Сьогодні необхідно:

1. Визначити правовий статус біткоїна, відповістити на запитання, що це: товар, віртуальна валюта, інший вид активу.

2. Визначитися з видами діяльності, які безпосередньо пов’язані з виникненням і «ходінням» біткоїна.

Наприклад, майнинг можна визнати окремим видом господарської діяльності, оскільки тут присутні всі її ознаки. Є витратна та дохідна частина, діяльність спрямована на отримання прибутку. У собівартість виробленого біткоїна, зокрема, входять вартість обладнання для майнингу, електроенергії для роботи комп’ютерів, плата за Інтернет, оплата праці інженерів і програмістів. Суб’єкт господарювання несе звичайні адміністративні, загальновиробничі витрати. Продаж біткоїнів за звичайну валюту, обмін на товари, роботи, послуги приносить доходи, у суб’єкта господарювання виникає об’єкт оподаткування.

Окремим видом діяльності є, на наш погляд, торгівля біткоїнами (купівля та продаж, отримання комісійних від проведених на фінансовому ринку транзакцій). Це можна розглядати як фінансову послугу і прив’язати до діючого законодавства, щоб майнери продавали біткоїни тільки через зареєстровані майданчики, як це відбувається, наприклад, при торгівлі цінними паперами.

І для майнингу, і для торгівлі біткоїнами можна ввести спеціальні умови провадження господарської діяльності з урахуванням різних економічних, фінансових ризиків. Тобто можливе отримання дозволів, ліцензій, що,
з одного боку, обмежує кількість суб’єктів ринку, а з іншого – упорядковує їх діяльність і робить її прозорою для контролю.

3. Варто визначитися з можливістю використання біткоїна як засобу платежу (або обміну) на товари, роботи, послуги напряму, без попереднього обміну на валюту. Це знизить транзакційні витрати. Але ж первісно технологія «блокчейн» була спрямована саме на здешевлення та прискорення транзакцій.

За криптовалютою – майбутнє?

На закінчення зазначимо, що, за даними ЗМІ, на сьогодні ринок товарів, робіт, послуг, які можна придбати за біткоїни, становить більше 18 млрд доларів. Значить, люди вірять у такий засіб платежу (обміну)! А отже, він має цінність.

А раз так, то чому б не дати можливість бізнесу (і в цілому державі) заробити на виробництві та обміні (продажу) біткоїна або будь-якої іншої криптовалюти? Тим більше, що ресурси для цього в країні є.