Роль особистості в (банківській) історії: на що впливає перша особа банку?

Так уже повелося, що найчастіше банк для співпраці вибирається по знайомству з його співробітниками, особливо топ-менеджерами. Логіка такого рішення наступна: якщо з банком щось буде відбуватися, знайомий топ-менеджер попередить. Хоча, не дивно вибирати банк за ознакою того, чи буде чи не буде голова правління заздалегідь попереджати клієнта про проблеми?

Може бути, знайти інші ознаки надійності установи? Наприклад, рівень підтримки акціонерів, приналежність до міжнародної фінансової групи, присутність материнської структури в лістинг на визнаних світових торгових майданчиках?

Адже наскільки хороший не був би топ-менеджер, підтримувати банк і вливати в нього капітал – це завдання акціонера. Менеджер не може наповнити капіталом свій банк, навіть якщо він чарівник. Так, топ-менеджеру можна поставити в докір участь в неефективному управлінні банком. Але порятунок банку – це завжди добра воля акціонера. Якщо акціонер хоче рятувати – значить, це його підприємство.

Як правило, в більшості найбільших банків правління змінюється неодноразово, з різних причин – від зміни інвестора до відходу топ-менеджера на пенсію – і ці зміни не призводять до яких-небудь відчутних наслідків для самого банку. Наприклад, націоналізація найбільшого Приватбанку призвела до зміни правління – замість Олександра Дубілета банк очолив колишній міністр економіки та колишній міністр фінансів України Олександр Шлапак.

При Шлапаке в новій команді «Привату» залишилися і люди, які до цього досить довго працювали в банку. Зокрема, керівник напрямку МСБ Олександр Ніколенко та голова vip-банкінгу Олексій Шабан. Керівником «Центру електронного бізнесу» став Сергій Харитич, також багато років працював в «Приваті», але не на перших ролях.

У банків-членів фінансових груп зміна першої особи відбувається кожні 5-8 років. Причини – закінчення строку дії контракту. До цього, як правило, акціонери банку вже визначаються з кандидатурою нового голови правління. Також встановлюється перехідний період, протягом якого чинний голова правління передає справи новому.

Догляд першої особи може мати частково негативні наслідки, якщо деякі з клієнтів вирішать перейти з ним на нове місце роботи – в інший банк. Іноді банкіри, зробивши кар'єру в чужому фінансовій установі, засновують свої банки, розвиваючи нові напрямки бізнесу.

Так, у червні 2012 року здавався беззмінним голова правління банку «Південний» Вадим Мороховський перейшов у нове установа: заснував разом з власником групи «Фоззі» Володимиром Костельманом банк «Схід«. Далі, до квітня 2016 року, банк очолювала Людмила Худіяш, яка пропрацювала в цьому закладі 16 років. Після чого, на даний момент, «Пивденным» керує Алла Ванецьянц, яка є одним з акціонерів банку.

Зазначимо, що під час кризи для акціонерів природно бажання взяти оперативне управління банком в свої руки. Наприклад, Таскомбанк розвивається під керівництвом свого власника Сергія Тігіпка, який також виступає головою правління цього банку.

До речі, крім Вадима Мороховського, на ринку є й інші приклади, коли голови правління банків після виходу із закладів засновували свої банки. Так, колишній голова правління Ощадбанку Анатолій Гулей заснував Акорд-Банк, Олександр Адарич, раніше топ – менеджер Укрсиббанку, був власником Євробанку і Фідобанка, Кирило Шевченко, який працював у банку «Фінанси та кредит» і екс-глава Державної іпотечної установи, якийсь час був власником Террабанку.

Інший приклад – Укрсоцбанк. У 2013 році його залишив Борис Тимонькін – банкір, який не тільки збудував цей найбільший банк з 1990-х, але і залишався на посаді першої особи після продажу «Укрсоца» італійській групі Unicredit в 2007 році за $2,2 млрд. Далі банком керував топ-менеджер Граціано Камелі. У липні 2015 року головою правління банку призначили Тамару Савощенко – фінансиста, яка практично всю свою кар'єру вибудувала в Укрсоцбанку, почавши в далекому 1993 році з посади економіста відділу розрахункових операцій Київської обласної дирекції.

Детальніше дивись за посиланням: http://forbes.net.ua/