Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Працювати на суспільство: що таке корпоративна соціальна відповідальність бізнесу

Редакція

25.03.2016 344 0 0

Розглядати її як недозволену розкіш або життєво важливу необхідність?

Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) займає важливе місце в сучасній стратегії американських і європейських корпорацій, але поки не стала поширеним явищем в Україні. З яких складових формується КСВ, чому цей механізм слід впроваджувати у вітчизняних бізнес-структурах, і як саме це краще зробити.

Вважається, що рух за соціальну відповідальність бізнесу виник в кінці 40-х років минулого століття в США як елемент захисту вільного ринку від комуністичної ідеології. У ХХІ столітті комуністична загроза канула в лету, але соціальна відповідальність світових корпорацій продовжує розвиватися і набуває нових масштабів. Тільки в США і ЄС інвестиції в КСВ досягають $ 2 трлн.

Виділяють чотири основних типи соціальної відповідальності бізнесу. Базова відповідальність, економічна - включає створення робочих місць і сплату податків для підтримки життєдіяльності держави. Юридична відповідальність передбачає дотримання бізнесом місцевих і міжнародних законів. Етична відповідальність вимагає дотримання співробітниками і компанією в цілому загальнолюдських норм поведінки у взаєминах один з одним, конкурентами, державою і суспільством.

Один з п'яти європейців готовий платити більше за товари, вироблені з мінімальним збитком для природи і іншими елементами КСВ

Найвищий тип соціальної відповідальності - добровільна. Це інвестування в проекти, що приносять значну користь суспільству, але не мають прямої віддачі. Це захист навколишнього середовища, інвестиції в здоров'я та грамотність населення, інфраструктуру, боротьбу з бідністю і т.д.

Великий американський і європейський бізнес давно славиться своїм прагматизмом. Якщо дотримання ним економічної та юридичної відповідальності не викликає питань, то в чому конкретна користь добровільної?

По-перше, в лояльності клієнтів і вартості бренду. Дослідження показали, що для 70% європейських споживачів КСВ впливає на вибір бренду при купівлі товару. Один з п'яти європейців готовий платити більше за товари, вироблені з мінімальним збитком для природи і іншими елементами КСВ *.

По-друге, ефективне і прозоре лобіювання інтересів за рахунок довіри та підтримки населення. Наприклад, західні електрокомпаніі, є монополіями на певних територіях, інвестують в економічний розвиток цих територій і неприбуткові «зелені» джерела енергії. Але коли виникає необхідність збільшення тарифів для населення, отримують потрібну підтримку суспільства і політиків.

По-третє, якість та мотивація персоналу. Дослідження показують, що компанії, які приділяють увагу КСВ, залучають до своїх лав і виховують понад мотивовані і менш схильні до зловживань проти інтересів самої компанії кадри.

Чи може КСВ мати додаткову цінність для великого українського бізнесу? Очевидно, що сьогодні він відчуває проблему недовіри населення. Наприклад, за даними дослідження Інституту Соціології, тільки 19% українців підтримують передачу великих держпідприємств у приватну власність. Не дивно, адже люди зрілого віку виховані радянською ідеологією, яка представляла бізнес як джерело нерівності, несправедливості та експлуатації.

У сучасних ЗМІ великий український бізнес часто називають «вихідцями з 90-х», піддають сумніву легітимність первісного нагромадження капіталу і здатність конкурувати без доступу до державних ресурсів і штучних монополій. В умовах низької довіри до бізнесу з боку населення важко очікувати його підтримку в питаннях податкової, валютної, регуляторної та іншої лібералізації економіки.

Якщо велика українська компанія з різних причин (вихід на європейський ринок, лобіювання тощо) вирішить впровадити стратегію КСВ, якими конкретними прикладами можна скористатися? Цікавий приклад найбільшої в Індії приватної корпорації «Тата Груп» ** (200 000 співробітників, металургія, автомобілебудування, ІТ, телеком).

Стратегія групи лаконічно виражена словами одного із співвласників: «Соціальна відповідальність повинна бути в ДНК «Тата Груп». Все, що ми робимо, повинно йти в ногу з інтересами суспільства. Коли наше суспільство стане багатшим, ми станемо багатшими разом з ним». Тата Груп» регулярно інвестує 5-7% свого чистого прибутку в КСВ і використовує п'ять основних принципів її побудови.

По-перше, КСВ повинна бути одним із пріоритетів спільної стратегії компанії. Проекти та ініціативи КСВ вплетені в завдання і цільові показники всіх підрозділів групи.

По-друге, завдання КСВ повинні бути конкретними і релевантними для основної діяльності кожного підрозділу. Наприклад, забруднюючий повітря підрозділ автосборки має займатися проектами захисту навколишнього середовища, а не інвестувати в розвиток культури.

По-третє, держава і населення повинні поважати добровільність ініціатив «Тата» і не нав'язувати свої ініціативи і проекти.

По-четверте, КСВ-активність повинна бути широко помітною для суспільства за рахунок потужного і зрозумілого освітлення в ЗМІ.

І головне - керівництво групи має відчувати соціальні запити суспільства і своєчасно впроваджувати затребувані рішення.

Наприклад, сумнівно, що небагате населення Індії добре сприйме інвестиції групи в дорогу футбольну команду, виступи в Індії знаменитих британських артистів або авангардні фотовиставки. КСВ не включає проекти, які сприймаються суспільством як «примхи» або «дорогі іграшки» багатих бізнесменів.

В умовах низької довіри до бізнесу з боку населення важко очікувати його підтримку в питаннях податкової, валютної, регуляторної та іншої лібералізації економіки

Ініціативи КСВ повинні сприйматися населенням як такі, що приносять йому конкретну соціальну користь. Досвід «Тата Груп» дає масу корисних прикладів інвестицій в КСВ, які спрацювали і дали групі значний кредит довіри суспільства. Це вакцинація дітей, субсидування ліків для боротьби зі СНІДом, фінансування агропроектів в 400 селах з метою боротьби з бідністю, добровільний перехід на більш дорогі, але соціально відповідальні євростандарти в автозбірці, інвестиції в енергозбереження при виробництві сталі, висадка 80 000 дерев, фінансування 10 профтехучилищ і 211 інженерних стипендій для обдарованих студентів, створення центру навчання дітей з проблемами розвитку, відновлення 200 шкіл після землетрусу в Гуджараті і багато іншого.

Застосування схожих стратегій і проектів українським бізнесом, безсумнівно, допоможе йому втримати лояльних клієнтів, зміцнити бренд і отримати необхідну підтримку суспільства і міжнародних партнерів в досягненні своїх цілей.

Джерело: http://forbes.net.ua/opinions/1413277...

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали