При відчуженні будівлі права на землю до нового розпорядника повинні переходити автоматично

Чинне законодавство передбачає, що при відчуженні будівлі до нового розпоряднику автоматично переходять права на землю під об'єктом, які були у попереднього. Втім, на практиці необхідно ще укласти новий договір, зареєструвати речові права на ділянку тощо. Це породжує численні суперечки між відчужувача і набувачами прав на нерухомість і землю. Проблему намагаються вирішити на законодавчому рівні. Але, на думку деяких законодавців, відповідний проект закону ще більше заплутує ситуацію.

Право має переходити автоматично

В законодавстві існує двозначність у питанні набуття прав на земельну ділянку під будівлею. Так, передбачено, що в разі відчуження будинку або переходу права користування ним одночасно переходить і відповідне право на земельну ділянку. Однак тут і виникає невизначеність: що розуміти під поняттям «переходить право»? Воно відразу виникає чи для цього ще потрібні певні дії, наявність якихось юридичних фактів? Проблема посилюється тим, що, за чинними нормами, речові права на земельні ділянки виникають з моменту державної реєстрації. Крім того, є норми щодо обмеження суб’єктного кола за певними різновидами речових прав (насамперед ідеться про постійне користування). Про це говорили на засіданні комітету з питань нерухомості та будівництва Асоціації правників України, що відбулося днями.

Якщо мова про оренду, то законодавство теж має положення, згідно з якими відповідне право переходить при відчуженні будівель і споруд. Водночас іншими положеннями встановлено, що договір оренди при відчуженні будівлі припиняється. Отже, виникає незрозуміла ситуація: договір оренди припиняється, то що ж тоді переходить і як переходить? Закон «Про оренду землі» передбачає, що таке право не переходить автоматично, необхідно укласти відповідний договір з новим орендарем.

Професор кафедри земельного та аграрного права юридичного факультету КНУ ім.Т.Шевченка, член Вищої ради юстиції Анатолій Мірошниченко відзначив, що судова практика стосовно тлумачення всіх цих суперечностей різниться в цивільній, господарській та адміністративній юрисдикціях. Наприклад, якщо суб’єкт господарювання просить визнати за ним певне право на ділянку, суди схиляються до того, що автоматично воно виникати не може й потрібно вчинити певні дії (укласти договір, зареєструвати тощо).

Однак якщо йдеться про сплату податків, то право на землю переходить автоматично, і поповнювати держбюджет треба відразу після придбання будівлі.

Докладніше дивись за посиланням: http://zib.com.ua/