Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Уряд – батько чи Уряд – працівник: результати опитування

10.01.2024

Батько, який піклується про людей як про дітей, чи працівник під контролем людей 

Від моменту проголошення Незалежності українське суспільство перебуває в процесі трансформації, зокрема, і в ціннісному вимірі. Один із важливих вимірів, який характеризує розбудову легітимних владних ієрархій та владних відносин у суспільстві – як населення бачить власний Уряд. Не в термінах довіри чи недовіри конкретному Уряду, а взагалі його роль у житті суспільства. Населення може бачити в Уряді уважного батька, який має піклуватися про людей як про дітей. Або ж населення може сприймати Уряд як працівника, а себе – як керівників, які мають контролювати Уряду. 

Як можна бачити на графіку 1, наразі 66 % українців вважають, що Уряд – це працівник, а люди мають бути керівниками, які здійснюють контроль за його діями. Причому за останні три роки частка людей, які поділяють такий погляд, зросла з 55 % до 66 %. Натомість з 36 % до 30 % стало менше тих, хто вважає, що Уряд – як батько, який має піклуватися про людей як про дітей. 

Графік 1. Як українці сприймають Уряд 

У всіх регіонах більшість населення схиляються до погляду на Уряд як на працівника. Дещо вирізняється лише Схід, де трохи більше тих, хто сприймає Уряд як батька (38 % проти 28–30 % в інших регіонах). 

Графік 2. Як українці сприймають Уряд у регіональному вимірі 

Серед більш молодих респондентів більш виражений погляд на Уряд як на працівника – 80 % серед людей у віці до 30 років, 66–70 % серед людей у віці 30–59 років і «лише» 55 % серед людей у віці 60 років і старше. Разом з цим з віком зростає частка тих, хто бачить в Уряді батька – з 20 % серед людей у віці до 30 років до 39 % серед осіб у віці 60 років і старше. 

Графік 3. Як українці сприймають Уряд у віковому вимірі 

Істотна залежність простежується з освітою респонденті. Якщо серед осіб з вищою освітою 74 % бачать Уряд як працівника, то серед осіб з професійно-технічної чи середньою спеціальною освітою – 65 %, а серед осіб з повною середньою або нижче освітою – 42 %. Разом з цим з 22 % серед осіб з вищою освітою до 52 % серед осіб з повною середньою освітою чи нижче зростає частка тих, хто бачить Уряд як батька. 

Графік 4. Як українці сприймають Уряд в освітньому вимірі 

Як буде краще для економіки – більше чи менше регулювання з боку держави 

На питання відносин громадськості та Уряду / держави можна подивитися і з точки зору сфери економіки. Чи потребує остання дерегуляції та більшої свободи дій, чи, навпаки, Уряд/держава мають бути потужним гравцем, який активно регулює та контролює економічну діяльність в країні. 

Трохи більше половини українців – 54 % – вважають, що чим більш активно держава регулює і контролює економічну діяльність, тим краще це впливає на економіку країни (три роки тому таких було 56 %). Частка ж тих, хто прагне меншого регулювання і меншого контролю – 36 % (ріст з 24 % у 2020 році). 

Графік 5. Як буде краще для економіки 

Респонденти, які насамперед бачать Уряд як батька, більшою мірою наполягають на його активній участі та контролі економіки – 64 % проти 28 %, які вважають, що Уряд має менше втручатися в економіку. Разом з цим, і серед тих, хто бачить Уряд як працівника, половина (49 %) вважають, що для економіки буде краще, якщо держава буде більш активно втручатися і контролювати (підтримують більшу свободу дій і менше контролю – 41%). 

Графік 6. Як буде краще для економіки у розрізі погляду на Уряд 

У всіх регіонах переважає думка, що держава має більш активно регулювати та контролювати економічну діяльність. Дещо більш виражена така думка – на Півдні та Сході. 

Графік 7. Як буде краще для економіки у регіональному вимірі 

У віковому вимірі також можна бачити практично консенсус – і серед молоді, і серед більш старших громадян переважає думка про доцільність більшого втручання держави в економіку. 

Графік 8. Як буде краще для економіки у віковому вимірі 

У розрізі освіти вирізняються люди з вищою, серед яких 45 % вважають, що держава має менше регулювати економічну діяльність. Проте і серед них 46 % говорять про доцільність більш активної участі держави. 

Графік 9. Як буде краще для економіки в освітньому вимірі 

КМІС

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
07.01.2026
Актуальні рахунки для сплати податків
Інформація про реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків, а також для сплати єдиного внеску Більше за темою: Мінімальна зарплата і прожитковий мінімум – 2026: головні цифри року та їх вплив на базові показники Бухгалтерський облік та первинні документи: зміни-2026 Пра...
12.11.2025
З 1 січня 2026 року діятиме нова система КВЕД: що зараз робити бізнесу
Нова система класифікації видів економічної діяльності – розбираємось разом! Більше за темою: Зарядка електромобілів: який це КВЕД і чи потрібна ліцензія? Види діяльності: на що впливає КВЕД? Із 1 січня 2027 року Україна переходить на нову класифікацію видів економічної діяльності – NA...
26.12.2025
Марафон – 2026: бухгалтерська майстерня
Запрошуємо вас приєднатися до щорічного Марафону від Uteka, де зосереджуємося на найважливіших темах 2025/2026 року – без води, але з користю. На кожному етапі Марафону на вас чекають актуальна інформація, готові рішення, вчасні нагадування, приємні подарунки та стабільно гарний настрій. Бо б...
Нове
29.01.2026
Зарплати в «конвертах»: БЕБ перевіряє бізнес
Бюро економічної безпеки викрило підприємця на виплаті зарплати працівникам «в конвертах». Які штрафні санкції застосувало Бюро? Більше за темою: Мінімальний страховий внесок та максимальна база нарахування ЄСВ у 2026 році Звітність з ЄСВ за 2025 рік для підприємців-єдинників БЕБ забез...
29.01.2026
Банківське фондування у ІV кварталі 2025 року та перспективи цього року: аналітика НБУ
Обсяг фондування банків у цілому збільшився, а середня вартість зобов’язань зросла. НБУ оприлюднив результати Опитування про банківське фондування. Більше за темою: Банк прощає кредит і проценти: як це вплине на частку сільгосптоваровиробництва? Розмінування полів: кредити та компенсації Ст...
29.01.2026
Гранти на сад і теплицю: Мінекономіки відновлює фінансову підтримку
До 10 млн грн на сади та до 7 млн грн на теплиці зможуть отримати аграрії. Більш детально про грантову підтримку – читайте в цьому матеріалі. Більше за темою: Облік грантів та міжнародної технічної допомоги Бюджетні гранти: як застосовувати різниці з податку на прибуток З 2 лютого Мінекономі...
Кращі матеріали