Чи сплачують бюджетники податок на нерухомість?

В установі, щоє неприбутковою, набалансі перебувають об’єкти нерухомості. Чиповинна вона сплачувати податок нанерухоме майно? Чи слід подавати звітність зцього податку щодо таких об’єктів? Як бути утому разі, коли частину своїх приміщень установа здає в оренду суб’єктам підприємницької діяльності?

Правила справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — податок на нерухомість), урегульовано ст. 266 ПКУ1.Платників цього податку визначено п.п. 266.1.1 цього Кодексу. У їх числі, зокрема, юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Як бачимо, для того щоб бути платником «нерухомого» податку, необхідно мати право власності на нерухоме майно.З огляду на це, можна стверждувати: бюджетна установа не повинна сплачувати податок на нерухомість, оскільки вона не є власником об’єктів нерухомості, що перебувають на її балансі.

На користь цього твердження зазначимо таке. Згідно з ч. 5 ст. 22 ГКУ2 держава реалізує право державної власності у держсекторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб’єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Те саме прописано у ч. 1 ст. 24 ГКУ щодо управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки.

Зміст правових інститутів господарського відання та оперативного управління розкрито відповідно у ст. 136 та 137 ГКУ. Проаналізувавши їх, доходимо висновку: і у першому, і у другому випадку власником майна (у тому числі — нерухомого) є орган управління (або уповноважений ним орган), який передав таке майно бюджетній установі, а не вона сама якйого балансоутримувач.

То що, питання сплати податку на нерухомість бюджетниками вичерпано? Можна сказати й так. А можна, для більшої упевненості, додатково звернутися до п.п. 266.2.2 ПКУ, що містить перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування зазначеним податком.

Серед них у першу чергу згадується та нерухомість, що перебуває у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, які пов­ністю утримуються за рахунок відповідного державного чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності).

Як роз’яснюють податківці (див. консультацію у категорії 106.02 ЗІР), застосування установами цієї норми можливе за умови одночасного виконання таких критеріїв:

 1) створення їх органами державної влади, органами місцевого самоврядування;

 2) фінансування лише за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів;

 3) отримання статусу неприбутковості.

 Документом, що підтверджує статус неприбутковості, є Рішення про внесення організації (установи) в Реєстр неприбуткових організацій (установ), видане контролюючим органом ДФС за їх місцезнаходженням з присвоєнням відповідної ознаки неприбутковості.

 Водночас податківці наполягають на тому, що об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також створених ними організацій, що утримуються за рахунок відповідних бюджетів і отримують прибуток, оподатковуються податком на нерухомість на загальних підставах.

 Повертаючись до переліку тієї нерухомості, яка не є об’єктом оподаткування, варто згадати ще будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг (див. п.п. «і» п.п. 266.2.2 ПКУ).

Отже, якщо установа є дошкільним або загальноосвітнім навчальним закладом, то податок на нерухомість вона не сплачує. Але, зверніть увагу, таке звільнення поширюється лише на будівлі, що використовуються для надання освітніх послуг.

Типи дошкільних навчальних закладів перелічено у ст. 12 Закону № 26283. Це, зокрема, ясла, ясла-садок, дитячий садок, будинок дитини, дитячий будинок, центр розвитку дитини тощо.

У свою чергу, за класифікацією, наведеною у ст. 9 Закону № 6514, до загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти відносяться, зокрема, школи, гімназії, колегіуми, ліцеї, навчально-реабілітаційні центри, позашкільні навчально-виховні заклади, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні навчальні заклади, вищі навчальні заклади I — II рівнів акредитації.

Разом з тим, якщо здобуття загальної середньої освіти здійснюється у школі, гімназії, ліцеї тощо, які є структурним підрозділом вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації, то відповідні будівлі таких структурних підрозділів оподатковуються податком на нерухомість на загальних підставах.

Відповідь на запитання, чи необхідно подавати податкову декларацію з податку на нерухомість, якщо об’єкт нерухомості не є об’єктом оподаткування таким податком, знаходимо у консультації з категорії 106.07 ЗІР. Як зазначають податківці, якщо суб’єкт господарювання є власником житлової та/або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення даного об’єкта до категорій, визначених п.п. 266.2.2 ПКУ, то такий суб’єкт господарювання звільняється від обов’язку подавати звітність з цього податку.

І нарешті, якщо установа надає в оренду окремі приміщенння суб’єктам підприємницької діяльності, то вона не є платником податку на нерухомість. Адже ст. 266 ПКУ, яка регулює порядок справляння податку на нерухомість, не містить жодних вимог щодо цього.

Зауважте, що п.п. 266.4.2 ПКУ до юридичних осіб — орендодаців нерухомого майна не застосовний. Він розповсюджуються лише на об’єкти житлової нерухомості фізичних осіб, які дійсно втрачають свої пільги за тими об’єктами оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Джерело: http://buhbudget.com.ua/ua/journal/bu...