Про підводні камені нової судової реформи

Судову систему очікують кардинальні зміни. Так, нещодавно в парламенті був зареєстрований законопроект № 4180. Аналіз основних його положень провела психолог, к.п.н., судовий експерт Анастасія Горецька.

 «Норми законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень законодавства з питань судоустрою і статусу суддів» припускають і вимагають від судді максимальної відкритості і публічності. Публічність включає офіційність, загальнодоступність, гласність діяльності, яка доступна спостереженню і контролю. Однак, як випливає зі ст. 57-1 «Моніторинг способу життя судді», ст. 57-3 «Декларація родинних зв'язків судді», ст. 57-4 «Декларація сумлінності судді», є гласною, загальнодоступною і відкритою стає не тільки професійна діяльність, а й приватне життя, причому не тільки судді, а й усієї його родини.

Кожна людина має свій особистий простір - певну суб'єктивну зону, розмір якої у кожного свій. Це той простір, який людина оберігає, не завжди навіть усвідомлюючи це. Вторгнення в нього інших людей викликає дискомфорт різного ступеня усвідомленості, стрес і бажання позбутися від цього дискомфорту. Способів усунення дискомфорту багато, але найпростіший - це приховування відомостей про себе, про свою сім'ю, свій спосіб життя і відпочинку. А як раз цих відомостей вимагає публічність.

Публічність - це певна робота, це стиль, який людина транслює в медійний простір через інтерв'ю, коментарі, телебачення, соціальні мережі. Тому, необхідно постійно дбати про репутацію, використовувати комунікаційні інструменти для довіри і вибудовування відкритого діалогу з громадськістю.

Кожен кандидат на посаду судді повинен задуматися, чи готовий він до публічності, до того, що:

• в його особистий простір і життя постійно будуть втручатися, і це буде викликати певний дискомфорт (повна перевірка відомостей, які повідомляє про себе суддя);

• що його зовнішній вигляд, коштовності, марка одягу або автомобіль стануть об'єктами статей в ЗМІ;

• що його поведінка не тільки на робочому місці, а й в магазині, в місцях відпочинку, школі дитини і т.п. може бути записано і піддано критиці; що його фрази або коментарі можуть бути вирізані з контексту і використані проти нього;

• що його родинні зв'язки стануть відомі і загальнодоступні, а його дитина або інші родичі стануть об'єктами уваги й можливого впливу.

Зазначене вище, безумовно, призводить до порушення кордонів приватності аж до певного порушення психологічної безпеки; вимагає додаткових психологічних зусиль для подолання напруженості і стресу. І це при тому, що сама робота несе велику професійну навантаження. Все це передбачає високі вимоги до особистості судді, його професійної компетентності, соціальної зрілості, організаторським, комунікативним, морально-етичним, емоційно-вольових якостей і інтелектуальними здібностями. Таким чином, професійна діяльність суддів вимагає постійної психологічної підготовки і адаптації, розробки та впровадження програм психологічної профілактики та корекції, формування психологічної служби апарату суду», - уклала психолог.

Джерело: http://sud.ua/news/2016/03/22/88519-p...