Названі чіткі правила проведення відеофіксації в суді

Юристи роз'яснили, як існуюче законодавство забезпечує право громадян на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео - і аудіозаписів.

Юристи громадських організацій, які мають практичний досвід участі у судових засіданнях, прокоментували можливості застосування положень ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині забезпечення права на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео - і аудіозаписи з використанням портативних засобів без отримання окремого дозволу суду.

Так, згідно з п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесені гласність судового процесу та його повна фіксація технічними засобами.

Закріплюють конституційні гарантії гласності судового процесу окремі положення Цивільного, Господарського та Кримінального процесуальних кодексів, а також Кодексу адміністративного судочинства. Згідно з цим положенням, проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео - і аудіозаписи допускається як учасниками конкретної судової справи, так і особами, які присутні в залі на законних підставах («вільні слухачі»).

Однак, існує різне правове регулювання порядку фіксування судового засідання за допомогою стаціонарної апаратури і портативних засобів. Так, застосування стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускається виключно на підставі ухвали суду за умови згоди на це осіб, які беруть участь у справі. А от право на застосування портативних пристроїв гарантовано у всіх процесуальних кодексах і є безумовною складовою процесуального правового статусу особи, яка бере участь у справі або ж перебуває у залі судових засідань на законних підставах (ч. 8 ст. 6 ЦПК України, ч. 8 ст. 12 КАС України, ст. 6 КПК України). При цьому отримання додаткового дозволу суду не потрібно.

Портативними є пристрої, які можуть функціонувати без обов'язкової стаціонарної установки і без обов'язкового безперебійного живлення від мережі. Використання цих пристроїв за допомогою штатива або іншого допоміжного обладнання не буде свідчити про їх приналежність до стаціонарного.

Обмежує право використання портативних відео і аудіотехнічні засоби вчинення дій, що свідчать про неповагу до суду чи учасників судового процесу. Така людина за вмотивованим рішенням суду може бути видалено із залу судового засідання. Крім цього, фотографування, відео - і аудіозапис судового процесу, особами, не являющимими безпосередніми учасниками процесу, не допускаються в разі винесення судом ухвали про закритому судовому засіданні.

У той же час особи, які беруть участь у справі під час закритого судового розгляду, вправі користуватися всіма правами, якими вони наділені у відповідності з процесуальним статусом. Тобто суд не вправі обмежити право учасника справи на вчинення письмових записів, нотаток, ведення стенограми, здійснення фотозйомки, відео - і аудіозаписи судового процесу. Порушення таких процесуальних вимог несе за собою відповідальність, передбачену законом.

Крім цього, інформація, яка була отримана в закритому судовому засіданні за допомогою портативних пристроїв, може бути направлена у відповідні органи державної влади для прийняття заходів реагування, якщо така інформація містить дані про різні правопорушення. У цьому випадку передача відомостей не вважається порушенням вимог постанови суду про розгляд справи в закритому судовому засіданні, оскільки інформація направляється в органи державної влади.

І все ж суди, буває, відмовляють у праві зацікавлених осіб на проведення фотозйомки, відео - і аудіозаписи з використанням портативних пристроїв. При цьому своє рішення вони мотивують положеннями ст. 307 Цивільного кодексу України, згідно з якими фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле - чи відеоплівку лише за її згодою. Це можливо, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Згідно ч. 3 ст. 307 Цивільного кодексу України, знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле - чи відеоплівку, в т. ч. таємна, без його згоди, може бути проведена лише у випадках, встановлених законом.

Однак відносини, які складаються між учасниками судового процесу, які мають відповідний процесуальний статус (позивач, відповідач, третя особа, обвинувачений тощо), за своєю правовою природою не є цивільними відносинами, а є, по суті, відносинами із здійснення державної влади.

Тому відмова окремих судів у застосуванні чинної норми права (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») з посиланням на особисті права фізичної особи в частині надання дозволу на такі дії, не відповідає вимогам верховенства права і спрямований на обмеження конституційного принципу гласності судового процесу.

Джерело: http://sud.ua/