Податок на фрахт. Ризики експедитора

Що таке податок на фрахт?

Пунктом 141.4 Податкового кодексу України (ПКУ) врегульовано порядок сплати податку з цілого ряду «особливих» доходів нерезидентів - тих доходів, які підпадають під репатріацію. Йдеться, в першу чергу, про такі доходи, як відсотки, дивіденди, роялті (пасивні доходи). Але також в переліку доходів - дохід нерезидента у вигляді фрахту.

Фрахт - поняття більш широке, ніж просто плата нерезиденту за перевезення. Згідно з пп. 14.1.260 ПКУ фрахт - це винагорода (компенсація), яка виплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для перевезення вантажів і пасажирів морськими або повітряними суднами, а також перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

При цьому базова ставка фрахту включає в себе вартість самого фрахту, а також витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, оплачуваних (відшкодовуються) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (пп. 14.1.12 ПКУ).

Хто сплачує податок на фрахт?

Незважаючи на те, що пункт 141.4 ПКУ знаходиться в розділі про оподаткування прибутку підприємств, сфера дії цих норм не обмежується суб'єктами-платниками податку на прибуток. Ви можете бути навіть платником єдиного податку, можете бути зареєстровані платником ПДВ чи ні. Але в окремих випадках при виплаті нерезиденту доходу у вигляді фрахту доведеться заплатити податок на фрахт.

Зокрема, сума фрахту, яка виплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6% у джерела виплати за рахунок таких доходів. При цьому базою оподаткування є базова ставка такого фрахту, а особою, уповноваженою утримувати податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, є він платником податку на прибуток або суб'єктом спрощеного оподаткування (пп. 141.4.4 ПКУ).

Яка ставка податку?

Як було сказано вище, базова ставка податку на фрахт становить 6% і утримується з суми, яка підлягає виплаті нерезиденту.

Умови звільнення від сплати податку на фрахт

Податковим кодексом України передбачена процедура повного або часткового звільнення від податку на доходи нерезидентів (стаття 103 ПКУ), і при певних умовах податок на фрахт при виплаті таких доходів можна не платити. Підставою для звільнення від сплати податку є відповідний міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до п.103.2 цієї статті ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на момент виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Посередник на ринку перевезень не є кінцевим одержувачем доходу

Умови, перераховані вище - це лише частина умов звільнення від сплати податку на фрахт. А зараз зупинимося на одному проблемному аспекті звільнення від сплати податку, який турбує багатьох суб'єктів на ринку перевезень - питання бенефіціарним одержувача грошових коштів.

Згідно п. 103.3 ПКУ, бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходів для цілей застосування зниженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, яка має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Ми робимо висновок, що в разі, якщо з нерезидентом укладено договір експедиції, такий договір є посередницьким, і при виплаті нерезиденту винагороди у вигляді фрахту слід утримати податок на фрахт. Відсутність статусу бенефіціарного отримувача унеможливлює застосування процедури уникнення подвійного оподаткування в порядку ст. 103 ПКУ.

Чи можна говорити в такому випадку про статус бенефіціара по відношенню до нерезидента, який є виконавцем за договором перевезення, але в міжнародних перевізних документах вказані інші перевізники? Часто в такому договорі перевезення передбачено право виконавця залучати третіх осіб для виконання послуг за цим договором.

На сьогоднішній день немає роз'яснень або судової практики щодо визначення статусу кінцевого (бенефіціарного) отримувача нерезидента, який привернув третіх осіб для виконання договору. Тому, аналізуючи норми Податкового кодексу, ми можемо стверджувати, що нерезидент в таких угодах зберігає свій статус бенефіціара по відношенню до отриманого доходу.

Таким чином, на нашу думку, в цій ситуації платник податків має право скористатися процедурою уникнення подвійного оподаткування при виплаті доходу у вигляді фрахту.

Джерело: http://kievbusinesscentre.com.ua/acco...