Мінекономрозвитку розвінчала шість міфів про приватизацію в Україні

Ілюзії з часів СРСР і боязнь зарубіжних інвесторів - в МЕРТ розвіяли популярні серед українців побоювання щодо нового закону про приватизацію

Новий законопроект про приватизацію в Україні, який має спростити умови продажу державних активів і залучити інвесторів, включений в проект порядку денного Верховної Ради на 9 листопада. Напередодні голосування Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розглянуло шість головних міфів про приватизацію в Україні, відповівши на побоювання громадян.

Міф 1: Державні підприємства - флагмани української економіки

Реальність абсолютно протилежна, відзначили в МЕРТ: зараз українську економіку розвиває переважно приватний бізнес.

Саме приватні компанії будують нові заводи з сучасним високотехнологічним обладнанням, створюють робочі місця і експортують продукцію, яка користується попитом у світі.

При цьому державним підприємствам часто не вистачає якісного менеджменту для визначення і реалізації стратегії розвитку, а також грошей на модернізацію. "Як наслідок, вони залишаються в радянській індустріальної реальності і занепаді", - пояснили у відомстві.

Таким чином, думка про те, що економіка України розвивається завдяки отриманим у спадок від СРСР державним підприємствам, помилково - інвестиції приватного бізнесу стають ключовими для розвитку інноваційної економіки.

Міф 2: Якби міністри вміли керувати держпідприємствами, ці підприємства були б успішні

У Мінекономрозвитку пояснили: якби навіть міністрам дозволили втручатися в операційну діяльність державних підприємств, то весь Камбін 24 години на добу і 7 днів на тиждень займався б тільки держпідприємствами.

Завдання міністрів і міністерств - формування політики у відповідних сферах (законів і підзаконних актів, які затверджуються парламентом і урядом), за якими вже працюють підприємства - як державні, так і приватні. Саме тому держава делегує функцію управління держпідприємствами професійним директорам, які звітує перед Кабміном.

Держава в разі державних підприємств виступає акціонером, виконуючи при цьому соціальні зобов'язання перед громадянами. У відомстві зазначили, що мета будь-якого акціонера - розвиток компанії, а мета акціонера-держави - ще й використання всіх наявних ресурсів для виконання соціальних функцій.

При цьому часто одна їх функцій держави бере верх, виливаючись у спробу використовувати держпідприємство для того, щоб замаскувати неефективну політику, додали в МЕРТ, підкресливши - існує ризик того, що державні підприємства "назавжди залишаться продовженням своїх міністерств, а не повноцінним бізнесом".

Міф 3: Держпідприємства не тягнуть гроші з бюджету, тому що знаходяться на самофінансуванні

Як заявили в Мінекономрозвитку, таке твердження є неправдивим. Коли підприємство функціонує неефективно і є збитковим, його власники повинні вживати відповідних заходів: від додаткового фінансування і до його ліквідації.

У державних компаніях всю відповідальність за вирішення фінансових проблем на правах головного акціонера бере на себе держава, яка і буде вирішувати проблеми заборгованості компанії перед кредиторами або перед працівниками.

Держава, як відзначили в міністерстві, може надати пільгові кредити від державних банків або держгарантії, докапіталізувати компанію або влаштувати для неї податкові канікули. Так чи інакше, поліпшення фінансового стану на держпідприємствах буде здійснюватися за рахунок державних коштів у вигляді прямих дотацій, збільшення боргового навантаження на бюджет або у вигляді недоотриманих податків і доходів держбанків.

За даними МЕРТ, в 2016 році в Україні з 3460 держпідприємств збитковими виявилися 608, а непрацюючими - 1666. Таким чином, 2274 компанії, що належать державі, збільшили боргове навантаження на бюджет і, опосередковано, на кожного громадянина, а також не принесли Україні прибутку.

Неефективні підприємства тягнуть гроші з гаманців акціонерів. У випадку з державними підприємствами цим акціонером виступає держава, а гаманцем - держбюджет, кошти платників податків. Щоб неефективні держпідприємства не були тягарем для бюджету, державі потрібно передати їх у приватну власність.

Міф 4: Приватизація призведе до утворення монополій

У МЕРТ категорично спростували ще один міф про приватизацію, що стосується того, що цей процес нібито призведе до монополізації ряду секторів економіки країни.

Щоб запобігти утворенню нових монополій в різних секторах економіки, в Україні введено антимонопольне законодавство і функціонує Антимонопольний комітет. Він зобов'язаний не допустити до участі в аукціоні покупця, який утворює монополію (займе більше 35% ринку) в разі виграшу.

У Мінекономрозвитку відзначили, що держава як регулятор має ряд дієвих інструментів для запобігання зловживань в приватному секторі.

Крім того, приватизація великих об'єктів буде проходить з залученням радників - всесвітньо відомих інвестиційних банків, - що дозволить залучити до кожного конкурсу більше потенційних інвесторів, в тому числі з-за кордону.

Міф 5: Держпідприємства продають за безцінь - процес приватизації не є прозорим

Ризик махінацій з ціною на державні підприємства при організації їх продажу є завжди, визнають в МЕРТ. Разом з тим, в Мінекономрозвитку запевнили, що прагнуть створити такі правила, щоб приватизація проходила відкрито, а на прозорих аукціонах держава могла виручити якнайбільше коштів за продані компанії.

Так, розроблений новий законопроект "Про приватизацію державного майна" №7066, який, серед іншого, пропонує такі заходи щодо забезпечення прозорості процесу приватизації в Україні:

    залучення міжнародних радників з бездоганною репутацією для приватизації великих підприємств;

    приватизацію переважної більшості підприємств через систему електронних продажів ProZorro.Продажі, яка не допускає ручного втручання в процес;

    використання кращих міжнародних практик, включаючи можливість вирішення спорів в міжнародному комерційному арбітражному суді.

Відзначимо, прем'єр-міністр України Володимир Гройсман очікує, що народні депутати підтримають законопроект про приватизацію, який дозволить прозоро продати близько 1 тис. Державних підприємств.

Міф 6: Якщо держпідприємства приватизують іноземці, то гроші підуть за кордон

За даними Мінекономрозвитку, 86% українців переконані, що головне завдання приватизації - це залучення інвестора. Разом з тим, в МЕРТ відзначають, що часто виникає помилкова думка, ніби, якщо держпідприємство купить іноземець, значить, все його доходи будуть виводитися за кордон, а не працювати на економіку України. У міністерстві запевняють: навпаки, закордонному інвестору вигідно залишати гроші в Україні.

По-перше, завдяки прозорим принципам приватизації держпідприємств, в ході аукціону буде сформована справедлива ринкова ціна об'єкта, яка буде перерахована до державного бюджету.

Майбутні прибутки є однією зі складових ціни об'єкта, яка формується на чесному аукціоні.

Крім того, заплативши значну суму за державне підприємство, інвестор, як правило, буде зацікавлений у розвитку об'єкта і отриманні прибутку в довгостроковій перспективі. Як пояснили в міністерстві, такий підхід, зокрема, забезпечує приплив прямих іноземних інвестицій, наприклад, на модернізацію або закупівлю нового обладнання, нарощування обсягів виробництва або на створення нових напрямків цього виробництва.

Отже, державний бюджет отримає збільшені податкові надходження (податок на прибуток, мито на ввезення нової техніки, податок на додану вартість і т.д.).

У МЕРТ при цьому визнали, що прибуток, яка не буде повторно інвестуватися у виробництво, дійсно може бути виведена за кордон, однак "це не залежить від громадянства інвестора".

Чим більше можливостей для реінвестування створюватиме держава - тим менше коштів виявиться за кордоном.

Джерело: https://www.segodnya.ua/