Міфи та правда про 6-годинний робочий день

Менталітет шведів визначає покращення умов праці як прояв поваги та врахування інтересів осіб, котрі сплачують численні податки та збори. «Шведський експеримент» був розпочатий місцевою владою м.Гетенбурга у 2014 році, за ініціативою якої місцеві будинок догляду за літніми людьми, лікарня, фабрика та технологічний старт-ап запровадили 6-годинний робочий день. Перші його результати, оприлюднені навесні 2016 року, спричинили на міжнародному рівні обговорення питання щодо доцільності виміру тривалості робочого дня вісьмома годинами.

Менше не завжди гірше

Відповідно до ст.5 акта про робочий час у Швеції нормальна тривалість робочого дня не повинна перевищувати 40 год. на тиждень. Подібна норма закріплена й в ст.50 Кодексу законів про працю

України. Зазначене дає підстави порівняти можливості, які відкриваються перед підприємствами в Україні та Швеції.

На рівні законодавства 6-денний робочий день не легалізовано. Тому можна говорити лише про експеримент, результативність якого оцінює кожне підприємство, яке до нього приєдналося. Також фірми роблять попередні розрахунки та визначають наслідки запровадження такої тривалості робочого дня.

Проблема гармонізації трудових відносин із приватним життям працівників останнім часом проявляється досить гостро. Ця неузгодженість розхитує терези на два боки: співробітники фактично працюють або довше, ніж 8 год. на день, або, навпаки, відбувають формальний проміжок часу, але інтенсивність діяльності при цьому набагато менша. Тому на передній план виходить оцінка та вимірювання продуктивності роботи.

Якщо людина здатна працювати більш інтенсивно, але меншу кількість годин, то виконання трудової функції не повинне постраждати. Адже вона не відволікається на діяльність, яка прямо не пов’язана з її обов’язками. При цьому зберігається та сама зарплата, що й при 8-годинній зайнятості.

Ефективність не постраждає

На роботу приходять заради того, аби працювати. Саме на підтвердження цієї тези спрямована ініціатива, що реалізується в багатьох шведських компаніях. Окремі українські компанії також заявляють про перехід на 6-годинний робочий день чи 4-денний робочий тиждень. Оскільки головним є ініціатива відступу від звичних правил, а не назви компаній, зосередимося на суті експерименту, який невдовзі може стати звичаєм ділового обороту.

Технологізація робочого часу, яка дозволяє пришвидшити відмову від багатьох другорядних завдань, що займають істотну частину трудового дня, робить обговорення доцільності 6-годинного робочого дня ще актуальнішим. Зрушенням є те, що досвід окремих компаній підтверджує ефективність трудової діяльності протягом коротшого робочого дня або коротшого робочого тижня. І це не потрібно прирівнювати до скороченого робочого дня чи іншого відхилення від нормальної тривалості робочого часу. Адже оплата праці та соціальні гарантії не зменшуються.

Нині будь-яке підприємство може запровадити 6-годинний робочий день без будь-яких змін у законодавстві: через колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку, локальний акт або шляхом зазначення індивідуальної умови в трудовому договорі. Головне, аби це не розглядалося як скорочений чи неповний робочий день, що породжує наслідки для зарплати, передбачені трудовим законодавством. Законодавча норма про те, що нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 год. на тиждень, дає повну свободу дій для працівників та їхніх роботодавців.

Доцільності встановлення 6-годинного робочого дня на законодавчому рівні немає. Важливим є те, що прогресивна ідея використовується як гарний рекламний інструмент для роботодавців, що можемо спостерігати в пресі, коли ознайомлюємося з практикою окремих компаній.

Зміна цінностей — запорука успіху

Технологізація та трансформація сфери зайнятості привела до дуже цікавого наслідку. Психічні та

соціальні якості й навички працівника, так звані soft skills, знову стали відігравати не меншу роль, ніж професійна освіта та кваліфікація, а, за твердженням багатьох роботодавців, навіть більшу.

У звіті Світового економічного форуму щодо майбутнього ринку праці, оприлюдненому в січні 2016 р., наголошується, що фізичні та організаційні перепони все більше розмиваються, підприємства стають гнучкішими в тому, що стосується управління роботою працівників та ставлення до них у цілому. Серед навичок працівників особлива увага приділяється вмінню швидко адаптуватися до змін, розв’язувати проблеми, а також ефективним комунікативним навичкам, креативності, навичкам взаємодії з іншими людьми та командній роботі.

Тому немає нічого дивного в тому, що такий експеримент, як 6-годинний робочий день, прижився. Наскільки тренд, що розглядається, буде поширеним, покаже час. Але те, що самі працівники та роботодавці модернізують трудові відносини у бік покращення, безперечно, є позитивним фактом.

Докладніше дивись за посиланням: http://zib.com.ua/