Пільги українцям хочуть дати грошима: Плюси і мінуси (інфографіка)

Уже в цьому році Кабмін має намір продовжити роботу над монетизацією пільг - це передбачено в планах уряду на 2016 рік. Журналісти з'ясували, які саме "бонуси", наявні у населення, хочуть замінити готівкою, плюси і мінуси ініціативи (див. Інфографіку), а також - чи вистачить на це грошей в бюджеті.

Чіткого плану дій і законопроекту по монетизації немає, його тільки розробляють. "Є окремі пропозиції (наприклад - видавати гроші на проїзд студентам замість 50% -ної оплати, або пенсіонерам, які мають право на безкоштовні ліки і т. Д.). Але цілісний документ поки не розроблений - це дуже складно. Це легко зрозуміти - адже з часом монетизувати доведеться також пільговий відпочинок у санаторіях, і багато іншого.

Перші кроки Кабмін уже зробив. Понад рік тому прем'єр Арсеній Яценюк поставив завдання скоротити число пільговиків удвічі (зараз їх - до 17 млн ​​чол.). Повністю завдання не виконане, але тим, у кого доходи за останні півроку перевищували 1710 грн/міс., пільги по компослуги замінили на субсидії (для багатьох сума субсидій менше, адже пільга по "комуналці" становила 50-75%).

Хотілося, щоб кожен малозабезпечений пільговик мав достатню суму для проїзду. Але важливо пояснити людям, що змінилася система: право на безкоштовний проїзд залишилося, але потрібно купити квиток або жетон, за гроші держави. Якщо буде Фінресурси і політична воля, запустити механізм можна за 2-3 місяці.

ЕКСПЕРТИ. Економісти нагадують, що пільги монетизовані практично в усьому світі, а в нинішній їх формі продовжують експлуатуватися тільки в пострадянських країнах. На думку ст. консультанта з питань соцзахисту населення Інституту місцевого самоврядування Антона Левицького, спочатку треба монетизувати безкоштовний проїзд, так як ця пільга - найпоширеніша. До того ж вона не виконується в глибинці (пенсіонерам належить їздити безкоштовно в приміських автобусах, але їх не возять, так як перевізники приватні), а міськтранспорту переповнений пенсіонерами, мають безлімітний проїзд. При цьому держскарбниця витрати транспортникам повністю не компенсує, посилаючись на те, що немає механізму обліку пільговиків. Як розповів нам Левицький, ще в 2012 році їх інститут запропонував ввести норму на 10-12 поїздок на місяць: у соцзабез, поліклініку, на ринок - і видавати на них гроші всім, кому покладена пільга. "Але влада хоче оплачувати проїзд за фактом використання, це їм дешевше. А підрахувати кількість пільговиків-користувачів вони не можуть фізично - немає системи обліку ".

А ось політолог Вадим Карасьов проти "живих" грошей на пільги, перш за все на проїзд: "Треба видавати проїзні квитки - на місяць, або на число поїздок в приміському транспорті. Заодно і вирішимо проблему обліку. Також з часом треба вчинити і з іншими пільгами: лікування, оздоровлення, стоматологія. Але говорити про монетизацію передчасно, поки не почне розвиватися економіка - зараз у нас на це не вистачає грошей".

В ЄС також є пільги, але не за заслуги. Наприклад, в Польщі студенти мають право на безкоштовний проїзд або, при польське коріння студента-іноземця, навіть вчитися безкоштовно.

У Фінляндії інваліди та багатодітні сім'ї можуть отримати знижку на оренду, або взагалі проживати в квартирі безкоштовно, а молодим мамам видаються обов'язкові спецкоробки з дитячим одягом, постіллю і іграшками (сама коробка може використовуватися як ліжечко). У Франції діти можуть безкоштовно їздити в шкільному автобусі. Для бідних дітей харчування в школах безкоштовне. Це добре, адже щодня обід може коштувати 3-6 євро, а нагляд няні - 1-3 євро.

Джерело: http://www.segodnya.ua