Кредити по-новому: ТОП-7 змін від Нацбанку

В Україні спростили правила надання кредитів. Нацбанк пішов на поступки і дещо пом'якшив свої вимоги щодо оцінки позичальників і формування резервів, які тестувалися з літа 2016 р. і повністю вступили в силу з 1 січня 2017 р. Тиждень тому НБУ затвердив новий документ — постанова № 5 — і зробив простіше оформлення позик в декількох випадках. Простіше, в першу чергу для банків. Вони тепер стануть куди рідше відмовляти людям та компаніям у наданні кредитів.

1. Застава під замок

Новою постановою скасовується торішнє вимога НБУ про те, що кредит може виділятися тільки під заставу того товару підприємства, який розташований у приміщенні, що належить банку. Застава дозволили зберігати на території позичальника. Правила залишилися жорсткими. Але якщо критерії покриття кредитного ризику виконані, то можливість брати товар у заставу є. Єдине, що банк повинен контролювати наявність застави кожен місяць, а не один раз в три місяці, як раніше.

2. Чужі дефолти не причому

Від банку-кредитора більше не будуть вимагати знижувати клас позичальника, якщо його віднесли до категорії дефолтних в іншому банку. Тобто банк зможе серйозно заощадити на резервах: додатково "заморожувати" на рахунку не 100% суми кредиту, а від 0,5% до 70% позики. Залежно від тієї оцінки, яка буде надана позичальнику.

В одному банку компанія обслуговує кредит, сплачує відсоток, гасить тіло, а в банку через дорогу не обслуговує, наприклад, із-за суперечок або судів. Навіщо ж банку, де кредити гасяться, знижувати клас позичальника, погіршувати умови і збільшувати резервування.

3. Своя оцінка усьому голова

При фінансуванні інвестиційних проектів (будівництво різних об'єктів) банкам дозволено до 1 січня 2019 р. самостійно визначати дефолтний коефіцієнт, який буде надаватися позичальнику. І самим вирішувати, скільки формувати резервів. Банкам можна розробити свою методику з обґрунтуванням всіх складових оцінки, розраховувати майбутні фінансові потоки за проектом. Раніше вимоги по оцінці повинні були вписатися в загальну концепцію визначення класу позичальника. Що було непросто-за індивідуальних відмінностей проектів, затримок будівництва, зміни їх планів.

Проекти різні, при будівництві виникали затримки і підвести всі зміни під єдину схему неможливо. І банкам треба було щоразу питати у НБУ — правильно вони оцінюють ризик? Тепер же вони зможуть працювати за своєю методикою.

Це повинно серйозно спростити кредитування інвестпроектів в Україні.

Проект будівництва заводу розрахований на 5-7 років і його інтегральний показник фінансового стану можна буде оцінити тільки після завершення будівництва. А яке його фінансовий стан спочатку? Нульове. І що, якщо видаємо, припустимо, 10 млн. грн., під нульове фінстан резервувати теж на 10 млн. грн. поки проект не запрацює? Тому банкам дали люфт у встановленні класу позичальника, що зменшує надалі вимоги щодо резервів в рази.

4. Валютне послаблення

Експортерам більше не будуть відмовляти в кредитуванні з-за проблем з надходженням валютної виручки. Їх не буду брати в розрахунок при присвоєнні позичальнику класу і формування банками резервів, як це було раніше: якщо виручка надходила в недостатньому обсязі, банк тут же знижував клас позичальника. Після чого доводилося вимагати у компанії додаткову заставу і формувати великі резерви. Тепер же банк буде враховувати валютні ризики тільки в зміні ключових фінансових показниках.

Ті клієнти, які управляють своїми валютними ризиками та істотно не втрачають рентабельності і капіталі в разі негативної динаміку курсу, будуть мати стабільну оцінку і не потребуватимуть додаткового резервування від банку.

Новий підхід зробить куди простіше кредитування українських експортерів, які відправляють свої товари за кордон і активно кредитуються в банках поки чекають грошей за свій товар. Якщо постачання і виручка того ж зернотрейдера йдуть сезонно, і навесні надходження валюти падають/відсутні, то з ряду вимог такого позичальника треба було оцінювати, як ненадійного і збільшувати під нього резерв. Це вимога прибрали.

5. Державна фобія

Новим документом пом'якшуються вимоги щодо кредитування банками держструктур, яким комерційні банки в останні півроку часто відмовляли в кредитуванні. Мова про підприємства, в яких Україні належить 51% акцій. Постановою НБУ №5, таким позичальникам показник втрат при дефолті знизили із 45% до 30%. Це знову-таки спростило життя банкам — зменшило вимоги щодо їх резервів, які ніхто не любить формувати (мова про "замороження" грошей, які не будуть працювати, а стануть лежати мертвим вантажем на рахунку).

Тепер навіть чисто державні структури можна фінансувати. Вони повертають кредити за рахунок рефінансування в інших банках: термін погашення позички підійшов — оголошується тендер і за рахунок залучення коштів іншого банку, гаситься заборгованість. Вони живуть в такому режимі в останні роки.

6. З ОСББ зробили позичальників

У новому документі Нацбанк встановив вимоги щодо оцінки ризиків при кредитуванні об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Досі їм часто відмовляли в кредитуванні з-за того, що у потенційних позичальників на було класичної звітності. Тепер же НБУ дав роз'яснення, як з ними працювати. Так що банки повинні перестати так часто відмовляти ОСББ в кредитуванні.

7. Відкриті дані

Кредиторам дозволяється використовувати для оцінки кредитних ризиків звітність компаній, яка знаходиться в публічному доступі: на офіційних сайтах підприємств, загальнодоступній базі НКЦПФР, офіційних виданнях ВРУ, КМУ. Це спрощує отримання відомостей для аналізу та економить час фінансистів.

Що дасть

Ключовий момент більшості новацій — економія банків на резерви. Для фінансистів це важливо, адже як тільки вони бачать необхідність великих заморозок грошей, майже завжди реагують однаково — позичальникам відмовляють у кредитуванні. Тепер відмов повинно стати менше. Та й оцінки фінансистів — більш реалістичними.

Чого не змінило постанова НБУ №5 — загальний економічний і правовий фон на кредитному ринку:

Банки не захищені від недобросовісних позичальників.

Суди заангажовані.

Боргове навантаження на позичальників висока.

Банки обтяжені великими резервами під кредитні неповернення.

 У кредиторів катастрофічно не вистачає довгострокового ресурсу для кредитування.

Більша волатильність бізнесу позичальників, не дозволяє правильно оцінити ризики для видачі кредитів (із-за нестабільності валютного курсу, загострення конкуренції за їх продукції на тлі низького платоспроможного попиту, нестабільних цін на експортні товари).

З непізнаного

Не обійшлося без питань до нових правил Нацбанку. Наприклад, фінансисти не уявляють, як догодити регулятору в питанні правильного змісту заставного товару при кредитуванні.

Неоднозначними нормами назвали виключення ряду застав, як наприклад, майнові права, з розрахунку ризику. Тепер вони визнані повністю неприйнятним забезпеченням. Таким же суперечливим є вимога підпису заставодавця на актах перевірки (раніше такого жорсткого вимоги не було), або норми щодо проблемних позичальників та активів у зоні АТО і в Криму.

Фінансисти розраховують на появу згодом нової постанови Нацбанку, ще серйозніше спрощує вимоги до оцінки позичальників. Поки ж обіцяють наростити обсяги кредитування не більш ніж на 10%.

Джерело: http://ubr.ua/