Який курс долара Україні чекати навесні?
18.03.2016 450 0 0
Нацбанк в умовах фінансової та політичної нестабільності вибрав для себе позицію невтручання у врегулювання курсу валют. За заявами керівників Нацбанку курс валют повинен формуватися самостійно і залежати від запитів валютного ринку. Таким чином вартість валюти може залежати від попиту і пропозиції.
З настанням першого весняного місяця курс долара по відношенню до гривні дещо знизився. Які чинники можуть вплинути на зміцнення або падіння гривні з настанням весни.
Існує думка, що зростання курсу валют на пряму пов'язаний з відсутністю надання Україні траншу МВФ. Мовляв, ситуація, що склалася з ненаданням грошей Україні може викликати дефіцит валюти на ринку. В такому випадку гривня, може значно девальвувати. З початку березня гривня навпаки зміцнила свої валютні позиції. Паніка щодо можливого зростання курсу долара завжди була на руку чорному валютному ринку. Якщо курс валют росте, а зарплати українців залишаються тими ж, вигідніше вкладати гроші не в валюту, а в товари та послуги. Історичний рекорд офіційного курсу 30,01 гривень за долар був відзначений в лютому 2015 року. Тоді через паніку, купуючи валюту, в момент її піку зростання, люди надалі втратили чималі гроші. Ті, хто купував валюту на чорному ринку, де вона коштувала більше 30 з гаком гривень за долар, згодом здавали долар вже по курсу 23 грн. Нерідко українцям просто ні куди вкласти заощадження, тому багато хто вважає купівлю валюти єдиним способом заощадження накопичень.
Як правило, коливання курсу долара моментально відображаються на економіці і сфері торгівлі. Для стабільності гривні Національний банк повинен намагатися регулювати коливання валютного коридору. Для цього є ряд методів, таких як продаж або купівля валюти на відкритому ринку в періоди, коли гривня знецінюється або зміцнюється.
Якщо Нацбанк знімає з себе всю відповідальність за регуляцію курсу валют, він віддає ініціативу спекулянтам, валютникам чорного ринку. Хтось із ділків заробляє на підвищенні курсу валюти, хтось - на зниженні. Через різницю в курсі між купівлею і продажем валюти, спекулянти можуть створювати свій валютний коридор. Для того щоб змусити людей купляти дорогу валюту і продавати її за низькою ціною валютники розгойдують курс валют. Створюючи паніку на ринку, махінатори вміло заробляють на штучно створених скачках курсу Коли такими маніпуляціями займаються валютники чорного ринку, це має незначний вплив на курс валют. Як відомо, на покупку валюти в банку існує певне обмеження, за один день можна купити валюту на суму не більше 3 тисяч грн. Тобто одна людина в добу може купити близько 111 доларів. Якщо людині необхідно придбати велику суму валюти, вона звернеться до валютника чорного ринку, у якого буде свій, вигідний йому курс продажу. Через таку ситуацію покупка валюти на чорному ринку може коштувати дорожче, ніж в банку, де діє ліміт на суму валюти, що купується. Як правило, купувати валюту у спекулянтів обходитися дорожче, ніж у банку. Але при ліміті покупки валют в банках вибору у людей немає.
Але спекуляції дрібних валютників не так сильно впливає на курс валют, як маніпуляції з курсом самих комерційних банків. Нерідко буває так, що при стабільному курсі валют нацбанку, ряд банків знижує курс покупки валют і підвищує продаж. При цьому зростання ціни долара може відбуватися кілька днів. У такій ситуації багато великих комерційних фірм та й прості люди розуміють, що продавати валюту невигідно. У паніці, що долар може вирости ще більше великі торгові фірми витрачають гривневу виручку на покупку валюти. При цьому відбувається затримка зарплат, зупиняються всі операції пов'язані з гривнею. Експортери при зростанні долара, так само не поспішають міняти валютну виручку на гривню, чекаючи більшого прибутку. Але як правило після двох-триденного стрибка курсу валют в ряді банків, курс знижується. А це означає, що хтось на цьому заробив, а хтось втратив.
Якщо врахувати, що частка торгових операцій комерційних банків на валютному ринку складає понад 75% оборотів ринку, то маніпуляції з курсом дуже серйозно впливають на економіку і зростання цін. Різкі валютні коливання моментально відображаються на економіці. Ринок торгівлі нерухомості, угод, торгових операцій в такі моменти завмирає. Підприємці, чия торгова діяльність пов'язана з імпортними товарами, в моменти стрибка валютного курсу перестраховуються і закладають в товар вартість з запасом. Підприємці в такі моменти не знають, принесе дохід або збиток стрибок курсу валют. Споживач через високі ціни також стає менш активним. Часто люди через високі ціни на товари, вкладають гроші в валюту, яка з часом може подешевшати, а ось ціна товарів при падінні курсу валют рідко коли знижується. Cпекуляціі на валютному ринку призводять до спекулятивних цін в торгівельній сфері.
На початку березня долар подешевшав майже на 1 гривню. Експерти стверджують, що це тимчасове явище і пов'язане воно з тим,що на ринку з'явилася додаткова маса валюти від українських експортерів. Великі компанії, які займаються експортом, в лютому місяці притримували валюту, не пускали її на український ринок. Але зараз настав момент коли експортерам потрібно заплатити податки за минулий рік, тому вони міняють долар на гривню, що призвело до збільшення валюти на ринку.
Також на зниження курсу валют впливає стабілізація ситуації на зовнішніх ринках важких металів і руди. Відновлення зростання цін і попиту на сталеливарному ринку приносить українським експортерам нові валютні прибутки. А ось до негативних факторів, які впливають на валютний курс можна віднести скорочення активності українських компаній які співпрацюють з Росією. Збитки несуть компанії, які займаються вантажоперевезеннями через блокування транспорту в РФ.
Загалом очікування девальвації гривні все ж таки присутні, що збільшує попит і обмежує продаж валюти. Але це фактори суб'єктивні і носять характер прогнозів. Експерти прогнозують, що в найближчий місяць курс долара буде коливатися в межах 26-27 грн. Вагомих чинників для зростання курсу валют навесні в Україні поки немає. Швидше можливі невеликі коливання валютного коридору.
Джерело: https://ukr.media/politics/257030/
Коментарі до матеріалу