Як зменшити рахунки за газ після введення абонплати

Споживач буде регулярно платити за виділену потужність приєднання до газотранспортної системи.

У рамках реформування газового ринку України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) продовжує розмежовувати ціну на природний газ для споживачів за складовими. Зокрема, 28 березня 2017 року комісія зменшила ціну газу на 13% (розмір плати за розподіл), замість цього НКРЕКП ввела абонплату — плату за потужність приєднання до мережі.

У чому протиріччя і як платити за газ менше?

Що знову затіяла комісія?

В Україні не перший рік йде реформа ринку газу. Українці відчули її, коли ціну блакитного палива для населення поступово підвищували, поки не прив'язали до німецького газового хабу і встановили кінцеву ціну для споживачів на рівні 6800 грн за 1 тис. куб. м.

Раніше в цю суму входило все: безпосередньо сама вартість газу, його транспортування від німецького хаба до конкретного українського дому (магістральними та розподільними мережами), націнка постачальнику ПДВ та державі. Але всі нюанси, пов'язані з кінцевими одержувачами грошей, для рядового споживача проходили непомітно — він платив свої 6,8 грн за куб. м або оформляв субсидію і платив менше.

Зараз НКРЕКП розділила оплату за транспортування та плату за газ як товар. Робиться це для того, щоб продовжити реформування ринку газу і запустити можливість вибору постачальника газу. З квітня 2017 року ціна газу як товару зменшиться до 6000 грн за 1 тис. куб. м.

Якщо до 2015 року облгази і продавали газ, і доставляли його споживачам, то зі вступом в силу закону про ринок газу, їх зобов'язали розділити свої компанії на збутові та транспортуючі. Нинішнє нововведення від комісії встановлює джерело доходу для розподільчих організацій — незалежно від обсягів споживання.

Мабуть це має позбавити облгази від вічного спокуси «домалювати» зайві кубометри газу споживачам без лічильників. З іншого боку, коли абонплата залежить від потужності приєднання, споживач нарешті зацікавиться в установці лічильника — саме того типу, який відповідає його споживання. А інакше сплачуватиме за надлишкові невикористані потужності.

Навіщо щось хімічити в платіжках за газ

Останні три роки українці посилено скорочують споживання: спочатку в масштабах країни зіграла свою роль проблема Донбасу і Криму. Але промисловість, населення і теплокомуненерго продовжують скорочують споживання приблизно на 20% в рік, навіть після 2014 року.

Там, де не спрацювала соціальна реклама, спрацювала ціна. І це прекрасна новина для нашої незалежності — в 2016 році, наприклад, Україні вдалося обійтися без прямих закупівель у російського «Газпрому».

Але при цьому в газотранспортній системі виникає профіт потужностей, за утримання яких споживачі платять нерівномірно (у тому числі — через фактор сезонності).

Ліквідувати цю проблему повинна абонплата.

Споживач буде регулярно платити за виділену потужність приєднання до газотранспортної системи.

Чим більше приладів використовується, тим більша потужність приєднання, вище типорозмір лічильника, і відповідно — вище щомісячна абонплата.

Так що ідея НКРЕКП вписується в стратегію усвідомленого скорочення споживання природного газу.

Платимо за доступ до послуги

У середньому зростає в 4-8 раз для власників газової плити (в тому числі залежить від наявності лічильника) і в 1,8-3,8 рази для власників газового котла (залежить від типорозміру лічильника і рівня споживання).

У споживачів, які використовують газ лише для приготування їжі, в основному яких немає лічильників зовсім, або стоять мінімального типорозміру — G1,6. При місячному споживанні близько 17 куб. м (середнє значення по Україні в 2015 році) для абонентів з лічильником G1.6 плата в середньому зросте в 3 рази.

Детальніше дивись за посиланням: http://hyser.com.ua/economics/181707-...