Як роботодавців будуть змушувати працевлаштовувати українців

Замість створення нових робочих місць, чиновники і депутати захопилися пошуком універсального методу, який би допоміг Україні раз і назавжди перемогти безробіття.

У списку перспективних розглядається, зокрема, система компенсацій роботодавцям, яка буде коштувати державі до 9 млрд. грн. в рік. Найпарадоксальніше, що надійне працевлаштування громадянам при цьому все одно не гарантовано.

Паперова робота

Хоча з роботою в Україні все гірше, чиновники і народні депутати змагаються в майстерності переписування законів для ринку праці. Уже кілька місяців в профільному комітеті Верховної Раді триває робота над новим Трудовим кодексом, Мінсоцполітики передало Кабмін законопроект "Про зайнятість населення", а днями в парламенті зареєстрували ще одну версію останнього. Цікаво, що документ подали опозиційні політики, традиційно лобіюють інтереси великого бізнесу Олександр Вілкул, Дмитро Колесников і Дмитро Шпенов.

І сам їх законопроект, по суті, є спробою виправити варіант міністерства соціальної політики, хоча той ще не те, що не прийнятий в цілому, але навіть не затверджений урядом.

Його кілька разів переписували, в якому вигляді він в результаті потрапив до Кабміну - незрозуміло.

Тим часом, в пояснювальній записці до недавно зареєстрованому документу автори посилаються саме на первинну версію, оприлюднену на сайті "трудового" відомства ще влітку минулого року. У тій же пояснювальній записці говориться, що робітничий клас в небезпеці, так як, нібито, з'явилися бажаючі знизити стандарти захисту населення від безробіття.

Наприклад, Мінсоцполітики пропонує підвищити страховий стаж для отримання допомоги: щоб претендувати на 70% від зарплати, потрібно буде відпрацювати 20 років, а не 10, як зараз. Крім того, чиновників звинувачують у спробі обмежити терміни і розміри виплат з безробіття. Вони хочуть прив'язати всі розрахунки до середньої зарплати, а вона може виявитися меншою, ніж отримують багато українців. В результаті як не крути отримувати більше 600-1000 грн. в місяць не вийде. Але і за ці гроші доведеться вдвічі частіше бігати на біржі праці (раз в 15 днів, тоді як зараз - щомісяця), лякають громадськість народні обранці.

Влаштують всіх

У своєму варіанті закону "Про зайнятість" депутати пропонують воістину райське життя і для роботодавців, і для їхніх підлеглих. Особливо любовно виписані пункти, що стосуються інтересів підприємств. Зокрема, їм пропонується виплачувати компенсації за працевлаштування дітей-сиріт, колишніх в'язнів, громадян перед пенсійного віку, учасників АТО. За надання вакансії претендентам з цього списку, роботодавець зможе розраховувати на "премію" в розмірі місячного окладу нового співробітника.

"Компенсація буде виплачуватися два роки за рахунок коштів Фонду обов'язкового соціального страхування на випадок безробіття за умови, що роботодавець зобов'язується забезпечити протягом цього часу зайнятість такого фахівця", - обіцяють автори новацій.

Для компаній, які будуть працевлаштовувати безробітних за направленням служб зайнятості, хочуть ввести компенсації єдиного внеску на обов'язкове соцстрахування. Пільгою можна буде користуватися рік за умови, що "бонусний" працівник затримається на підприємстві хоча б на пару років.

Турбота влади про пересічних громадян повинна проявиться в посиленні гарантій працевлаштування для найбільш уразливих категорій населення: переміщених осіб, військових, молоді, сільських жителів і ін.

Наприклад, сільським жителям обіцяють участь в громадських роботах за рахунок того ж Фонду соцстрахування і місцевих бюджетів або ваучери на перенавчання і підвищення кваліфікації. Особам старше 45 років хочуть надати "другий шанс", запропонувавши змінити професію. Всім категоріям громадян з ризикового списку можуть надавати також допомогу для відкриття своєї справи і допомогу професійних консультантів, що в принципі, є і зараз (можна замість щомісячної допомоги по безробіттю взяти відразу всю суму і розпочати підприємницьку діяльність).

Що цікаво: так званим соціальним підприємствам, штатний розпис яких хоча б наполовину складатиметься з незахищених категорій громадян, які бажають подавати податкові пільги.

Багато лазівок і мало грошей

Керуючий партнер АО Suprema Lex Віктор Мороз вважає, що спроба нардепів захистити громадян від безробіття сама по собі похвальна. Він виділяє кілька прогресивних, на його думку, норм, зокрема, щодо збереження зайнятості осіб старше 45 років, захисту від безробіття учасників АТО, підтримки підприємницької діяльності, створенню соціальних підприємств та ін. Але є і ряд зауважень.

Відповідальність за звільнення співробітника до закінчення дворічного терміну в законопроекті не передбачена, а значить, можливі зловживання з боку роботодавців. Наприклад, відпрацювавши рік за рахунок держави, співробітник буде звільнятися, скажімо, за згодою сторін, нав'язаному роботодавцем. Таким чином, в умовах вітчизняного ринку праці, що субсидується зайнятість може обернутися додатковим навантаженням на державний бюджет і фактичною оптимізацією оподаткування роботодавцями, звільняти співробітників після року роботи.

На його думку, не витримує критики і ініціатива щодо підвищення конкурентоспроможності молоді за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття, так як немає реального механізму притягнення до відповідальності за дострокове припинення трудових відносин роботодавцем з працівником, прийнятим на роботу на два роки.

Не є обґрунтованою і автоматична компенсація роботодавцям єдиного соцвнеску на тій лише підставі, що їх підприємство працює в пріоритетних сферах економіки і працевлаштовує безробітних, направлених з Державної служби зайнятості. Такий підхід стане причиною масової податкової оптимізації і недоотримання коштів до державного бюджету.

Юрист ЮФ "Астерс" Інеса Летич, відзначає наступні новації законопроекту. "Пропонується відмовитися від ідеї видачі дозволів на діяльність аутстаффінгових агентств. Передбачається, що заробітна плата осіб, найнятих аутстаффер, не може бути менше двох мінімальних заробітних плат, вводиться можливість компенсації центром зайнятості вартості послуг посередника з працевлаштування соціально незахищених категорій працівників. Хочуть змінити також положення, що стосуються санкцій за порушення законодавства про зайнятість. Серед таких змін - збільшення штрафу за порушення порядку повідомлення центру зайнятості про скорочення працівників, а також нові санкції для посередників у працевлаштуванні.

Втім, не розуміло за рахунок яких коштів законодавці пропонують реалізовувати свої ідеї.

У пояснювальній записці зазначено, що впровадження нових норм не вимагає витрат з держбюджету. Більшість витрат намагаються перекласти на Фонд соціального страхування на випадок безробіття або на місцеві бюджети. Але, по-перше, Фонд за законом в разі чого повинен підживлюватися державними коштами. У друге, у Фонді грошей зараз просто немає. Він вже і так заборгував близько 500 млн. грн. з виплат компенсацій за лютий і березень і був змушений взяти в Держказначействі позику. Якщо ж оплачувати всі пункти, прописані в законопроекті, потрібно додатково 5,9 млрд грн на рік, а це в 1,5-2 рази перевищує нинішній річний бюджет Фонду і компенсувати цей дефіцит в умовах зниження ставки ЄСВ немає ніякої можливості.

Саме брак коштів свого часу поставила хрест на схожою ініціативою влади - видачу компенсацій роботодавцям за надання так званого "першого робочого місця" випускникам ПТУ та вузів.

Експерт вважає, що замість того, щоб переписувати законопроекти, чиновникам і народним обранцям варто було б виробити загальнодержавну стратегію розвитку ринку праці і вже під неї виписувати законодавчу базу.

Джерело: http://domik.ua/novosti/kak-rabotodat...