Чи готова Україна до активного залучення інвестицій?

В інформаційному просторі та з офіційних трибун в Україні часто піднімають тему залучення інвестицій в економіку. Говорять про проведені презентації, форуми, візити закордон тощо, які мають на меті представлення інвестиційного потенціалу нашої держави та подальше залучення капіталу. Це, звичайно, важливі заходи, але ж не тільки вони забезпечують надходження інвестицій. Для інвестора набагато важливіше показати не тільки те, куди можна вкладати гроші, але і те, яким чином країна може гарантувати безпеку цих вкладень. 

Інвестиційний імідж, тобто думка інвесторів про країну, складається з грамотного поєднання інвестиційного потенціалу та інвестиційного клімату. З першим у нас усе добре: є багато об’єктів для інвестування (незадіяних виробничих площ та цілих підприємств, які потребують модернізації), багата ресурсна база, вигідне географічне положення, людський капітал тощо.

Щодо інвестиційного клімату, то тут ситуація, на жаль, не така оптимістична. Все, що чують про Україну іноземні інвестори сьогодні – це те, що у нас корупція, соціально-економічна криза, війна та політична нестабільність. Одним словом – бардак. І якщо за війну і частково соціально-економічну кризу можна «подякувати» Російській Федерації, то за усі інші проблеми, окрім як нашим політикам при владі, дякувати більше немає кому. Тільки влада винна у такому жахливому стані справ.

Для будь-якого іноземного чи вітчизняного інвестора, який планує вкладати кошти в економіку країни, важливо розуміти, що він буде працювати в стабільному і прогнозованому середовищі, де буде чітка і зрозуміла правова база, верховенство закону, прозорі правила ведення бізнесу, які, підкреслюю, не будуть змінюватися з приходом нової влади чи ще з якихось невідомих причин.

Інвестор навіть може пристосуватись до складних адміністративних процедур, непростої податкової системи тощо, але працювати в абсолютно непрогнозованому середовищі, де політичні вектори можуть змінюватись діаметрально протилежно вже через пару років – не захоче ніхто, і це є основна проблема для України в контексті залучення інвестицій.

Трохи поговоримо мовою цифр. На початок 2014 року в економіку України було вкладено 53,7 млрд дол. США іноземного капіталу. На початок 2015-го цей обсяг склав всього 40,7 млрд дол., у 2016 – 36,1 млрд дол. Всього за два роки іноземні інвестори вивели з України 17,6 млрд дол – третину всього, що вдалося залучити за період незалежності. Це просто жахливі цифри. Усе це – закриті підприємства, в тому числі експортоорієнтовані, скорочені робочі місця, недоотримані податки до бюджетів усіх рівнів.

Протягом 2016 та 2017 років ситуацію трішки вирівняли: вдалось зупинити різке виведення капіталу і за два роки загальний обсяг іноземних інвестицій в економіці зріс на 3 млрд, склавши загалом 39,1 млрд дол. Це ще дуже замало, і темпи зростання ще дуже низькі.

Ось реальні показники довіри, які ми маємо сьогодні. Додати до цього усім відомі внутрішньополітичні події, відсутність прогресу у боротьбі з корупцією, неспроможність держави захистити інвестора та його капітал – картинка в очах потенційних партнерів готова. Для повної картини ще можна додати деяких наших високопосадовців, які самі не вірять у свою країну, тримаючи гроші в офшорах і ще де завгодно, от тільки не в українській економіці. І це вони будуть виступати з трибун, закликаючи вкладати гроші в Україну. Смішно і сумно одночасно про це говорити.

Тема інвестицій – це чергове підтвердження того, що Україні потрібні політики якісно нового рівня: ті люди, які будуть мати стратегічне бачення розвитку країни на багато років вперед, які будуть вкладати гроші у вітчизняну економіку, показуючи приклад усьому світу і своїми діями доводячи те, що в Україну можна інвестувати капітал. Ось тоді державі зможуть довірити іноземний капітал, почнеться реалізація серйозних інвестиційних проектів та розвиток економіки загалом.

https://etcetera.media/gotova-li-ukra...