Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Державна підтримка АПК: необхідні кроки

Редакція

07.11.2017 358 0 0

За підсумками реалізації «аграрної частини» бюджету-2017 більшість фермерів і аграрних асоціацій в цьому році стверджували, що державні програми працюють далеко не так успішно, як заявлено урядом, а державна підтримка не завжди доходить до тих, хто цього найбільше потребує - малих і середніх товаровиробників. Звичайно, окремі позитиви є, і їх важко не помітити, але цього поки занадто мало для кардинальних зрушень в галузі. Особливо слабо в 2017 році виглядала підтримка розвитку ВРХ, адже цей напрям потребує серйозних капіталовкладень і тривалого часу для налагодження господарських процесів.

У цьому році уряд заявляє про безпрецедентну підтримку розвитку тваринництва, закладаючи під нього фінансування в бюджеті на рівні 2,3 млрд. Грн. Дійсно, цілком логічно направляти значну частину державної підтримки саме на розвиток тваринницької галузі (м'ясо-молочне скотарство, свинарство), яка вкрай цього потребує, а не на ті галузі, які, як показує практика, і самі прекрасно справляються. Нагадаю, що в цьому році підтримка цієї галузі була менше майже в 13,5 разів (лише 170 млн грн).

Це правильний сигнал, але головне, щоб він дійсно був втілений в життя на рівні державних програм.

Кредит - не розкіш, а засіб просування

Кредитування - це основа будь-якого бізнесу, але, на жаль, в Україні воно практично недоступне для малих і середніх агровиробників, які не мають ліквідного заставного майна. І навіть якщо кредит таки надається, то «драконівські» ставки змушують працювати в першу чергу на його погашення, а не на розвиток підприємства. Тому однією з найважливіших цілей державної підтримки я б назвав здешевлення державою кредитів для аграріїв. Це можна робити двома способами - або за рахунок компенсації кредитних ставок або шляхом часткової компенсації тіла кредиту. Здешевлення кредитів дозволить аграріям пускати частину прибутку на капітальні інвестиції і розвиток. Такі програми діяли в середині 2000-х років і були дійсно ефективними. Якщо ми говоримо про тваринництво, то це - будівництво і відновлення корівників і свинарників, закупівля нового сучасного обладнання, наприклад, тих же доїльних залів та ін. Якщо держава готова буде «гасити» 40-50% тіла кредиту, то це дійсно буде працювати на галузь, мати широке застосування і дасть поштовх до розвитку тваринництва.

З огляду на постійний спад виробництва в м'ясо-молочному скотарстві та величезні проблеми, які принесла свинарям епідемія африканської чуми, ці напрямки виробництва вкрай потребують додаткового фінансування. Наприклад, за даними ФАО, в наступному році в Україні очікується рекордно низька поголів'я свиней в історії - лише трохи більше 6 млн голів. За ВРХ спостерігається також невтішна тенденція - цей рік Україна почала з найнижчим поголів'ям в незалежній історії - 3,7 млн ​​голів, і якщо не приймати рішучих заходів, то не зрозуміло, за рахунок чого ця тенденція буде змінюватися.

Розвиток племінної справи

Окремо варто виділити племінну справу, без якої розвиток тваринництва само по собі теж неможливо. Цей напрямок тваринництва вимагає особливо тривалої віддачі. У наступному році саме на підтримку племінного справи з бюджету планується виділити 0,3 млрд грн, і ці кошти обов'язково потрібно відстояти. А ще краще - збільшити цю суму як мінімум удвічі. Навіть якщо піти іншим, як ніби більш простим шляхом, і не займатися селекцією власних порід, а закуповувати племінне поголів'я за ?? кордоном, так чи інакше фермерам потрібні кошти для цього, і кошти чималі. У той же час закупівля цього поголів'я за кордоном, хоча і здається більш простим шляхом, все ж несе в собі певні ризики. Це специфічний раціон годування, адаптація до наших умов, спеціальне зміст. Тому треба стимулювати вирощування племінного молодняка саме в Україні. Таким стимулом могли б стати державні дотації на придбання нетелів, за рахунок яких відбувалося б часткове відшкодування закупівлі племінного поголів'я.

Відновити існуюче легше, ніж побудувати нове

Ще одне вкрай важливий напрямок діяльності, на якому держава має зосередитися - це відродження і реконструкція тваринницьких ферм. Таких приміщень, які зараз використовуються не на повну потужність, а тільки частково, або, на жаль, і зовсім не працюють - у нас більш ніж достатньо. Відновлювати існуюче, нехай воно і в тяжкому стані, завжди легше і дешевше, ніж будувати «з нуля». Тим більше держава повинна прагнути до раціонального використання своєї території, таким чином, з цими приміщеннями все одно потрібно щось робити. Тому кредитування саме під ці цілі було б вкрай доречним - відновлення повноцінної роботи тваринницьких комплексів сприяло б створенню нових робочих місць на селі, що є вкрай гострою проблемою протягом усього періоду Незалежності нашої держави.

Раніше такі програми запускалися, але їм не вистачало ефективності - головною перешкодою для отримання кредиту була вимога щодо наявності певного мінімального поголів'я. На мою думку, такий підхід потрібно переглянути, щоб не позбавляти можливості займатися тваринництвом невеликі фермерські, а також сімейні фермерські господарства.

Сільськогосподарська техніка: купуй вітчизняне - (не) пошкодуєш!

У минулому році, як і зараз, уряд стимулює аграріїв до закупівлі вітчизняної сільськогосподарської техніки, пропонуючи компенсацію 20% від її вартості. Якщо в цьому році під ці цілі було закладено 550 млн грн, то в бюджеті на наступний рік цю суму планується збільшити майже до 1 млрд грн. Але з тих відгуків, що доводилося чути і читати, можна констатувати, що програма не користується величезною популярністю у аграріїв. У чому ж причини?

Звичайно, скрізь і завжди ми повинні ставити на перше місце інтереси національного виробника. І у нас є сільськогосподарська техніка, яка може конкурувати зі світовою. Але, на жаль, є і зразки, які значно поступаються світовим аналогам, коли у аграріїв питання вибору між закордонним і вітчизняним навіть не варто. Тому потрібно в першу чергу робити ці вітчизняні зразки конкурентоспроможними по відношенню до світових, але аж ніяк не нав'язувати аграріям безальтернативний варіант: або українське, або ніякого. Іноді таке «сприяння» виробникам сільгосптехніки може бути тільки шкідливим, коли їх ставлять в явно виграшні умови, вбиваючи здорову конкуренцію.

Є і така сільськогосподарська техніка, яка в Україні, на жаль, не проводиться. Тому я вважаю, що потрібно суттєво розширювати список техніки, яка буде доступна для аграріїв при безпроцентному кредитуванні або при погашенні частини вартості державою, в тому числі і за рахунок якісної імпортної техніки.

Наприклад, зараз гостро стоїть питання з зерносховищ і обладнанням для прийому і сушки зерна. І ось тут дійсно спрацює вітчизняне обладнання! У сезон також спостерігається проблема з зерновозами - елеватори забиті. Тому потрібно зосереджуватися на виробництві саме тієї техніки, якість і необхідність якої у нас ніхто не поставить під сумнів і яка буде найбільш затребувана.

Розвиток фермерства: все впирається в гроші

Проектом державного бюджету на 2018 рік передбачається введення нової бюджетної програми - «фінансова підтримка розвитку фермерських господарств», на яку пропонується виділити 1 млрд грн. Це дуже важливий крок, адже ми можемо вимовляти скільки завгодно полум'яних промов про те, що фермерство - це основа господарювання на селі, але без потужних фінансових вливань все це буде не більше ніж популізмом. Однак ключове питання - яким чином будуть виділені ці кошти і на які цілі вони підуть.

Найбільш ефективно тут спрацювала б програма здешевлення кредитів, адже саме наявні у фермера ресурси визначають ефективний результат його праці. Виробництво агропродукції вимагає дуже багатьох витрат на оборотні кошти - це паливно-мастильні матеріали, засоби захисту рослин та насіння, мінеральні добрива, а для зазначених цілей фермерам також необхідно кредитування. На жаль, все впирається в оборотні кошти, якщо вони є, тоді буде збільшуватися продуктивність праці, розширюватися кількість робочих місць. У той же час при відсутності грошей не буде ні засобів виробництва, ні нормальної врожайності.

Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників

З минулого року на заміну спецрежиму ПДВ був введений новий механізм підтримки сільськогосподарських товаровиробників - квазіакумуляція ПДВ, під яку в бюджеті на наступний рік закладено 2 млрд грн. Однак, на жаль, практика цього року показала, що ті невеликі і середні аграрні підприємства, які задіяні в змішаному виробництві - рослинництві і тваринництві, не можуть розраховувати на повернення ПДВ. Програма державної підтримки прописана урядом таким чином, що нарахування «дотації» відбувається тільки тоді, коли підприємства платять ПДВ до бюджету. Тобто коли виникає різниця між податковим кредитом та податковим зобов'язанням. Адже податковий кредит від діяльності по рослинництву, який виникає у таких підприємств ще навесні, «з'їдає» будь-яку можливість отримання дотацій на тваринництво. Таким чином, товаровиробники мають право на отримання дотацій, але по факту таких дотацій не отримують.

Який вихід може бути з цієї ситуації? Тут може бути кілька шляхів. Перший - змінити систему адміністрування, щоб дотація з рослинництва і для продукції, на яку поширюються дотації (тваринництво, молочка, овочівництво), поділялася, інакше рослинництво просто-напросто «розмиває» ці показники для «дотаційних» видів продукції. Така система розподілу працювала для спецрежиму в 2016 році. Другий - надавати дотації не за оплаченим ПДВ, а за нарахованим від операції з конкретною продукцією.

Потрібен парламентський контроль

Всі перераховані вище пункти - це обов'язкові умови для розвитку агропромислового комплексу. Державі недостатньо просто виділити кошти: необхідно звернути їх саме туди, де в цьому є найбільша потреба, і це основне завдання уряду - прописати під виділені кошти такі напрямки підтримки, які були б найбільш ефективними.

Більш того, і самі механізми розподілу за відповідними напрямами повинні бути ефективними, прозорими і підзвітними. Для цього потрібно не тільки погоджувати відповідні напрями на рівні Кабміну, а й здійснювати це в тісній співпраці з профільним Комітетом Верховної Ради. А для цього потрібні відповідні законодавчі зміни, щоб на рівні закону закріпити за Аграрним комітетом ВРУ право погоджувати розподіл бюджетних коштів за відповідними напрямами державної підтримки АПК. Адже саме депутати профільного комітету можуть надати уряду свою професійну підтримку і пропозиції з цього питання.

Джерело: http://agroportal.ua/views/blogs/gosu...

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали